Основна мета вивчення російської мови в загальноосвітніх навчальних
закладахспрямована на
гармонізацію потреб суспільства й особистості з урахуванням мотивації, індивідуальних
характеристик і можливостей учнів та орієнтована на підготовку до
міжкультурного діалогу, усвідомлення важливості толерантного спілкування як у
своєму близькому оточенні (у
своєму класі, школі, регіоні), так і за
межами України та на розвиток громадянської свідомості та патріотизму.
У 2016/2017 навчальному році
вчителі-словесники загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами
національних меншин працюватимуть:
-
у 5-8 класах – за Типовими навчальними
планами загальноосвітніх навчальних закладів II ступеня, затвердженими
наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409 (в редакції наказу МОН
України від 29.05.2014 № 664) із змінами згідно з наказом МОН України від
12.12.2014 № 1465;
-
у 9-х класів - за Типовими навчальними
планами загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОН України
від 23.02.2004 № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009
№ 66;
-
у 10-11-х класів - за Типовими
навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів III ступеня,
затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 № 834 зі змінами, внесеними
наказом МОН України від 29.05.2014 № 657.
У загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням українською мовою за
бажанням дітей та їх батьків мови національних меншин (російська) вивчаються за
двома варіантами Типових навчальних планів (див. додатки 1 та 2), затверджених
наказом МОН України від 23.02.2004 №
132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 № 66.
При обранні додатку 1, російська мова в цих навчальних закладах може вивчатися за рахунок варіативної складової, починаючи з 1 або 5
класів. Форми вивчення мови (як предмет,
спецкурс, факультатив) та кількість годин на її вивчення визначає адміністрація
загальноосвітнього навчального закладу, яка формує варіативну складову
навчального плану, враховуючи при цьому побажання учнів та їх батьків.
Звертаємо увагу, що у випадку вивчення
російської мови як предмета за рахунок варіативної частини, необхідно
користуватися затвердженими навчальними програмами, скоригувавши їх зміст на
відповідну кількість годин, визначену у робочих навчальних планах
загальноосвітнього навчального закладу. Скоригована програма має погоджуватися
на засіданні методичного об’єднання загальноосвітнього навчального закладу.
При обранні додатку 2
вивчення мови національних меншин
як предмета передбачено в інваріантній складовій з 1 по 11 клас (по 2 години на
тиждень).
З метою
розвантаження навчальних програм, що введені в навчальний процес з 2013-2014
навчального року в зв’язку з поетапним переходом на новий Державний стандарт
базової та повної загальної середньої освіти, Міністерством освіти і науки
України внесено корективи та зміни в окремі навчальні програми з мов
національних меншин для 5-9 класів
загальноосвітніх навчальних закладів (зміни затверджено наказом МОН України від 29.05.2015 № 585); для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних
закладів (зміни затверджено наказом МОН…
).
У змінених
програмах уточнено і деталізовано кількість навчальних годин відповідно до
Типового навчального плану загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням
мовами національних меншин (додаток 2 до наказу від 03.04.2012 № 409 в редакції
наказу від 29.05.2014 № 664); спрощено окремі теми, що дублюють зміст освіти в
мовленнєвій і мовній лініях; вилучено матеріал, який певним чином дублюється в
попередніх чи наступних класах; з метою систематизації в межах одного і того ж
класу теми змінено місцями; знято теми які не відповідають віковим особливостям
учнів або втратили свою актуальність тощо.
Повний перелік навчальних програм розміщено на сайті МОН України (mon.gov.ua).
Сучасний
етап розвитку методики викладання передбачає
новий підхід до визначення мети навчання – компетентнісний. Цей підхід акцентує увагу на результатах освіти, при цьому в якості результату
розглядається не кількість засвоєної інформації, а здібность людини адекватно
діяти в різних проблемних ситуаціях, використовувати та застосовувати набуті
знання в практичній діяльності.
Метою навчання мовам національних меншин має
стати:
-
формування мовної, лінгвокультурологічної, комунікативної
компетенцій;
-
впровадження
комплексного навчання усім видам
мовленнєвої діяльності (слуханню, читанню, говорінню, письму), де провідна роль
має належати читанню та постійному підвищенню його якості .
Упровадження
компетентнісного підходу при викладанні російської мови зумовлює використання
завдань, виконуючи які, учні зможуть набути умінь самостійного вивчення цього
предмету, навчитись застосовувати знання у нетипових ситуаціях, розв’язувати
завдання, що пов’язані з власною життєдіяльністю, навчитись формулювати оцінні
судження, виявляти ставлення до світу.
При
формуванні предметних компетенцій на уроках мови пізнавальна діяльність учнів може включати
в себе різні форми та завдання: алгоритми, створення таблиць, різнорівневі
завдання, виявлення помилок в правопису та правильне використанні слів у
літературному мовленні.
Рекомендуємо
використовувати інтерактивні методи, технології комунікативного, укрупненого
структурування навчального матеріалу, інформаційно-комунікаційні, зустрічних
зусиль, проектного, асоціативного, інтегрованого, розвивального навчання,
критичного мислення тощо.
Активно
впроваджувати в практику своєї діяльності кращий педагогічний досвід
словесників Полтавщини, а саме:
–
Заховайко А. М., вчителя російської мови та
зарубіжної літератури Карлівської гімназії імені Ніни Герасименко «Активізація
мовленнєвої діяльності засобами технології розвитку критичного мислення»;
–
Бойченко Л. А., вчителя російської мови та зарубіжної
літератури Полтавської гімназії № 13 «Формування життєвих компетенцій
учнів мультимедійними засобами навчання на основі текстоцентричного принципу в
процесі викладання російської мови»;
–
Сутули О. В.,
вчителя російської мови та зарубіжної літератури Карлівської гімназії імені
Ніни Герасименко «Використання асоціативно-рефлекторної технології на уроках
словесності»;
–
Войтенко О. А., вчителя російської мови та зарубіжної
літератури Кременчуцької загальноосвітньої школи I-III ст. № 20 «Упровадження технології зустрічних зусиль на уроках
російської мови»;
–
Богомол О. В., вчителя
російської мови та зарубіжної літератури Кременчуцької загальноосвітньої
школи I-III ст. № 22 «Розвиток пізнавальної активності учнів
засобами ігрових технологій на уроках словесності»;
–
Дон В. Я., вчителя
російської мови та зарубіжної літератури Недогарківської
загальноосвітньої школи I-III ст. Кременчуцького району
«Гуманно-особистісний підхід до дітей в навчально-виховному процесі за
технологією Ш. Амонашвілі»;
–
Кашуби Є. І.,
вчителя російської мови та зарубіжної літератури Малорублівської
загальноосвітньої школи I-II ст. Котелевського району «Роль
біоадекватної технології в компетентнісному підході до вивчення російської
мови».
У 8
класі при вивченні шкільного курсу з мов національних меншин (російської) учні
розпочинають вивчення розділу "Синтаксис".
Особливістю
вивчення синтаксису є те, що синтаксичний матеріал має засвоюватися на основі
зв'язку з усіма іншими розділами. Уроки синтаксису мають розкривати
перед учнями мову як систему систем, тому що більшість
мовних понять і явищ можна зрозуміти тільки на синтаксичному рівні. Знання
синтаксичної теорії відбивається на якості комунікативних умінь і навичок учнів
та впливають на формування мовної особистості.
Зміст програм 8 класу у
мовній лінії передбачає засвоєння таких базових синтаксичних понять таких основних розділів - "Словосполучення" та "Просте речення".
Внаслідок
навчання синтаксису учні повинні оволодіти такими уміннями й навичками:
виділяти словосполучення в реченні, знаходити в словосполученні головне й
залежне слово, розрізняти словосполучення та речення,
складати словосполучення за заданими схемами, добирати різні за будовою
словосполучення для вираження того самого смислу, розрізняти прості і складні
речення, види речень за метою висловлювання, за емоційним забарвленням, за
будовою, визначати члени речення, звертання, вставні слова, відокремлені члени
речення, правильно й доречно використовувати в мовленні різні види простих і
складних речень, здійснювати синтаксичний розбір словосполучень і речень,
визначати пряму й непряму мову, правильно інтонувати речення та їх складові
частини.
Навчання синтаксису має бути комунікативно
спрямоване, тому що окремі його положення
є основою для розвитку усного мовлення.
Принцип навчання синтаксису в
поєднанні з розвитком зв'язного мовлення буде забезпечувати
реалізацію мовленнєвої змістової лінії програми, що полягає в формуванні
комунікативної компетенції школярів. Синтаксичні уміння й навички є основою
оволодіння мовою як засобом спілкування. Розуміння структурно-смислових ознак
речення як найменшої комунікативної одиниці має стати підґрунтям усвідомленого
відбору мовних одиниць для реалізації мети спілкування в тих чи інших умовах.
Опанування учнями синтаксичних понять сприяєтиме
удосконаленню діалогічного й монологічного мовлення.
Спостереження над
функціонуванням синтаксичних одиниць в текстах різних стилів та жанрів мовлення
має бути спрямоване на удосконалення гармонійного розвитку умінь і навичок
учнів у чотирьох видах мовленнєвої діяльності. Відповідно активне використання
в навчальному процесі різних видів мовленнєвої діяльності, моделювання
комунікативних ситуацій залучення школярів до мовленнєвої практики сприятиме
засвоєнню синтаксичних понять, виробленню синтаксичних умінь і навичок,
передбачених програмою.
У методиці навчання синтаксису
використовуються такі прийоми навчання: аналіз словосполучень, поширення і
скорочення речень, заміна одних синтаксичних сполучень іншими, вставка окремих
компонентів речення, перебудова синтаксичної конструкції, складання речень за
опорними словами або схемами, редагування речень, синтаксичний аналіз тощо.
Критерії оцінювання
навчальних досягнень учнів з мов національних меншин розміщені на офіційному
веб-сайті Міністерства освіти і науки України (лист МОН України від 30.08.2013
№ 1/9 – 592 «Методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання російської мови та інших
мов національних меншин для використання в загальноосвітніх навчальних
закладах, де навчаються рідною мовою або вивчають її» (www.mon.gov.ua).
У 2016 році за
результатами Конкурсного відбору проектів підручників для 8 класів
загальноосвітніх навчальних закладів були рекомендовані для використання в
навчальному процесі та отримали гриф наступні підручники:
-
"Російська мова (4-й рік навчання) для
загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою" підручник
для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Баландіна Н. Ф.,
Крюченкова О. Ю.).
-
"Російська мова (8-й рік навчання) для
загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою"
підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Самонова О.
І., Полякова Т. М., Приймак А. М.).
-
"Російська мова (8-й рік навчання) для
загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою"
підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Баландіна Н.
Ф.).
-
"Російська мова (8-й рік навчання) для
загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою"
підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Давидюк Л. В.,
Статівка В. І.).
-
"Російська мова" підручник для 8 класу
загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою (авт. Бикова
К. І., Давидюк Л. В.,
Рачко О. Ф.).
Повний перелік
навчальної літератури для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням
мовами національних меншин, з мов національних меншин для закладів з навчанням
українською мовою надано Міністерством освіти і науки України (
Інформаційний збірник та коментарі МОН України, №7, липень, 2016).
Методист ПОІППО Р. О. Гелеверя
Комментариев нет:
Отправить комментарий