Урок 22. О.С.Пушкін. Лірика. Зар.л-ра, 9кл.

   Т е м а. Олександр Сергійович Пушкін (1799–1837). Значення творчості О. С. Пушкіна для розвитку російської та світової літератури. Лірика. Провідні мотиви його лірики. Тема призначення мистецтва у віршах митця. «Я пам’ятник собі поставив незотлінний…», «До А. П. Керн» («Я пам’ятаю мить чудову…»), «Я вас кохав…». Тема кохання у віршах митця.
   М е т а (розвиток компетентностей): предметних – уміння розповідати про основні етапи життя життя і творчості Пушкіна, роль України в його житті й творчості, визначати провідні теми й мотиви ліричних творів поета;уміння виразно читати та аналізувати вірші Пушкіна, характеризувати ліричного героя творів; виявляти схожість і відмінності в підходах митців у розкритті теми «пам’ятника»; ключових –  уміння вчитися впродовж життя, математична компетентність, основні компетентності в природничих науках і технологіях, ініціативність і підприємливість, спілкування державною мовою, обізнаність та самовираження у сфері культури.
   Т и п   у р о к у: урок формування нових знань, умінь, навичок.
Пушкин «у нас – начало всех начал».
Максим Горький
Х і д   у р о к у
      І. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок.
·        Літературна вікторина.
1)    Дива там: лісовик там бродить,
В гіллі русалка спить бліда;
На невідомих там доріжках
Сліди нечуваних страхіть;
Там хатка на куриних ніжках
Без вікон, без дверей стоїть… (Вступ до поеми «Руслан і Людмила»)
2)    «Ти пливи собі з Богом, рибко,
Мені відкуп твій не потрібен;
Повертайся у синєє море,
І гуляй собі там на просторі». («Казка про рибака і рибку»)
3)    Змолоду, посівши трон,
Розважався він війною,
Для сусідів був грозою,
А на старість захотів
Одпочити від боїв,
З упокоєм їсти-пити;
Тут сусіди ну водити
На царя за раттю рать,
Шкоди й лиха завдавать. («Казка про золотого півника»)
4)    Засміявся Балда лукаво:
«Ех, ти ж, нерозумна прояво!
Де тобі змагатись зо мною,
Зо мною, з самим Балдою?
От уже послали супостата!
Пожди лишень мого меншого брата». («Казка про попа і його наймита Балду»)
5)    Овідію, живу близ тихих берегів,
Куди колись приніс ти батьківських богів
В суворе заслання, де попіл свій зоставив.
І твій жалібний плач місця оці прославив.
Ще ліри ніжний глас кругом не занімів;
Живе ще пісня тут, де ти життя скінчив. («До Овідія»)
6)    Гуляє з дружиною князь-войовник
На славній слов’янській могилі.
З ним – гості і друзі, – як вранішній сніг,
Сьогодні їх кучері білі…
Дружинники згадують юність свою,
Коли з ворогами рубались в бою. («Пісня про віщого Олега»)
7)    Міцний навік, о друзі, наш союз!
Він, як душа, одвічний, неподільний;
Незрушний він, прекрасний і свавільний,
У затишку родився дружніх муз… («19 жовтня»(1825))
   ІІ. Підготовка до сприйняття навчальної теми.
·        Продовжити речення.
    Я знаю про Пушкіна…
·        Огляд книжкової виставки.
·        Віртуальна подорож «Пушкінськими місцями»(з використанням Інтернету чи альбомів).
   ІІІ. Оголошення теми, епіграфа уроку.
   IV. Формування нових знань і способів дії.
·        Розповідь учителя.
   У житті Олександр Сергійович Пушкін не був людиною, яку могли б зламати, перемогти будь-які, навіть складні та заплутані обставини, що склалися для нього взимку 1836-1837 років. Він був сильною та мужньою людиною. Вмираючи, страждаючи від невимовного болю,   він не дозволяв собі скиглити і говорив В. Далю: «Це смішно, щоб така нісенітниця мене переборола». Він умирав не переможеним, а переможцем, ціною життя відстояв і зберіг ті духовні та моральні чесноти, без яких неможливе саме життя. І згадуються лермонтовські рядки:
Погиб позт, невольник чести,
Пал, оклеветанный молвой...
   Пушкін з обуренням поставився до того, що його особисте життя стало об’єктом брудних ігор і світських пліток. Проти нього виникла справжня змова, до якої входили пустослівні пліткарі, досвідчені інтригани, безжальні вороги поета — окрім голландського посла Геккерна — міністр закордонних справ Нессельроде зі своєю дружиною, і міністр освіти Уваров, який ненавидів поета за його гострі епіграми, багато інших. Так що не тільки і не стільки нахабне вторгнення у святиню Дому Поета красеня кавалергарда викликало таку гнівну реакцію Пушкіна. В. Сологуб запевняє, що «він в обличчі Дантеса... шукав розправи з усім світським суспільством». Смерть Пушкіна відразу зробила очевидним те, що знав сам поет і не міг зрозуміти петербурзький світ: він не камер-юнкер і не некрасивий чоловік відомої красуні — він перший Поет Росії, ім’я якого належить історії та вічності. В одному з ранніх листів В.А. Жуковського до Пушкіна, із тих, які дійшли до нас, «переможений учитель» звертається до улюбленого ним «переможця мученика, з ніжністю називаючи  його «Цвіркун мого серця» (таке прізвисько з легкої руки О.І. Тургенєва молодий Пушкін отримав у літературному товаристві): «Ти створений потрапити до богів... Бути цвіркуну орлом і досягнути сонця».
   «Сонце російської поезії зайшло за обрій...» — з гіркотою констатував відомий письменник, мудрець і філософ В. Одоєвський. Пушкін — «сонце» і для народного поета-самоучки О. Кольцова. А ще за життя поета у 1832 р. українець М.В. Гоголь у статті «Кілька слів про Пушкіна» написав: «У ньому російська природа, російська душа, російська мова, російський характер відобразились у такій же чистоті, в такій очищеній красі, в якій відбиваються ландшафт на випуклій поверхні оптичного скла». Згадаймо і кредо видатного поета та критика позаминулого століття Аполлона Григор’єва: «Пушкін — наше все». Пушкінський «Пам’ятник» був написаний за півроку до загибелі поета і при житті майже не привернув уваги сучасників. А потім довгий час інтерпретувався в традиціях Горація та Державіна , де автори говорять про себе особисто, в той час як у Пушкіна зовсім не «особисте», не про свої «заслуги», а скоріше про місію поезії, якою вона розуміється і виконується ним.
Слух обо мне пройдет по всей Руси великой,
И назовет меня всяк сущий в ней язьык,
И гордый внук славян, и финн, и ныне дикой,
Тунгус, и друг степей калмык.
   Глибокий інтерес до народів та народностей, які населяли в ті часи російську імперію, можна легко побачити у багатьох його творах. Українець — у «Полтаві» (треба сказати, що О.С. Пушкін на відміну від своїх сучасників писав не «Малоросія», а «Україна» — «Україна глухо хвилювалась»), а, скажімо в «Уривках із подорожі Онєгіна» — черкес («В лугах летить кінь черкеса»), вірмен («де ходить... вірмен»), татарин («А там між хатинок татар»), молдован («...і молдован тяжкий») тощо.
   «О, якби голос мій умів серця тривожити...» — вигукнув у 1819 р. двадцятирічний Пушкін. Головні здобутки його життя були ще попереду. Йому залишалося сімнадцять років життя — і за його межею — десятиліття і століття благотворного впливу на людські серця. Глибокий смисл його діяльності криється в пробудженні добрих почуттів. Це повнокровна, життєстійка, сердечна поезія. Увесь її лад просякнутий сонцем і підтриманий серцем. Поет не тільки хвилює серце, він лікує серцеві рани, радить, підказує, надихає, веде за собою. Голос Пушкіна хвилює і тривожить серця ще і тому, що він украй щирий і відкритий, особистість поета виражається в усіх гранях його творчості. Насамперед, звичайно, в ліриці — вільно, природно, різнобічно. Ось Пушкін охоплений радістю дружби і товариства:
Поднимем стаканы, содвинем их рядом.
Да здравствует солнце, да здравствует разум!
   Пушкін сонячно осяяний:
Подьезжая под Ижоры,
Я взглянул на небеса
И воспомнил ваши взоры,
Ваши синие глаза.
   Пушкін у роздумах:
Брожу ли я вдоль улиц шумных,
Вхожу ли в многолюдный храм...
Сижу ль меж юношей безумных,
Я предаюсь моим мечтам.
   Пушкін у відчаї:
Дар напрасный, дар случайный
Жизнь, зачем ты мне дана?
   Пушкін у гніві:
А вы, ребята — подлецы, —
Вперед! Всю вашу сволочь буду
Я мучить казнию стыда,
Но если же кого забуду,
Прошу напомнить, господа!
   Пушкін прощається з коханою жінкою:
Я вас любил так искренно, так нежно,
Как дай вам бог любимой быть другим.
    Пушкін вітає нове покоління:
Здравствуй, племя,
Младое, незнакомое!
·        Робота в групах.
   Завдання: опрацювати відповідну статтю підручника(с.76 – 77) і підготувати виразне читання вірша О.Пушкіна. відповісти на поставлені запитання.
1 г р у п а «Я мить чудову пам’ятаю…»
-         Які почуття викликав у вас цей вірш? Про що в ньому розповідається?
-         Які події життя Пушкіна лягли в основу цієї поезії? Кому вона присвячена?
-         На які частини можна поділити вірш? Простежте за зміною настрою ліричного героя.
-         Якими художніми засобами створено портрет коханої?
-         Які зміни відбулися в душі й житті ліричного героя?
-         Чи відродила зустріч з колишньою коханою душу ліричного героя? Які почуття він пережив?
-         Які художньо-виражальні засоби відтворюють емоційну піднесеність і схвильованість ліричного героя?
-         Чому митець не змальовує докладного портрета коханої, а створює узагальнений жіночий образ, що стає джерелом високого поетичного натхнення?
2 г р у п а «Я вас кохав…»
-         Який настрій створив цей вірш? Чому?
-         Які почуття охоплюють ліричного героя? Як він ставиться до дівчини?
-         Як повторення слова «кохав» у кожній з трьох частин вірша допомагає передати почуття і переживання закоханого в минулому, теперішньому і майбутньому часі?
-         Чи є у цьому сповненому глибоких почуттів вірші емоційно забарвлена лексика?
-         Чи можна назвати кохання без взаємності нещасливим? Як цей монолог характеризує особистість ліричного героя?
3 г р у п а «Я пам’ятник собі поставив незотлінний…»
-         Про який пам’ятник незотлінний говорив поет?
-         Чому Пушкін звернувся до образу Олександрійської колони?
-         Що дає підстави поетові вважати, що він заслужив людської слави?
-         Чому більшість дієслів вжито в майбутньому часі?
-         Чи є у вірші суперечка? Якщо є, то з ким сперечається поет?
-         Якою повинна бути місія поета і поезії за авторською самооцінкою?
   V.  Застосування знань, умінь, навичок.
·        Провідні мотиви пушкінської поезії:
   1)патріотична лірика:
А) любов до рідної природи;
Б) гордість за героїчне минуле свого народу;
В) почуття національної гордості.
   2) Вільнолюбива лірика:
А) протест проти самодержавства і кріпацтва;
Б) прагнення до «святої вольності»;
В) оспівування свободолюбства, незалежності людни.
   3) Тема поета і поезії:
А) стосунки поета і влади;
Б) призначення митця в суспільстві;
В) поет і народ, поет і юрба;
Г) дружба як єдність однодумців.
   4) Тема дружби:
А) дружба як братський союз ліцеїстів;
Б) дружба як єдність однодумців.
   5) Любовна лірика:
А) любов як ідеальне, високе почуття людини;
Б) любов нерозділена.
•        Робота з підручником.
   З н а ч е н н я   т в о р ч о с т і   О.С.П у ш к і н а для розвитку російської та світової літератури(опрацювання рубрики «Підсумки», с.85):
-        Талант і світогляд О. Пушкіна формувалися в складній історичній ситуації, коли захоплення передових людей революційними ідеями та соціальний протест змінилися засиллям самодержавства й поширенням настроїв розчарування, усвідомленням  неможливості замінити імперський лад. 
-        На творчість О. Пушкіна справили значний вплив не тільки виховання, спілкування з видатними діячами й суспільні умови, а й традиції європейської культури, літератури, мистецтва. Відгомін літературних і мистецьких захоплень О. Пушкіна простежується в багатьох його творах. У «діалозі культур» письменник виявляв власну позицію.
-        О. Пушкін починав літературну діяльність із захоплення романтичними ідеями та поетикою романтизму, однак дуже швидко від романтизму він перейшов до реалізму. Деякі його твори є романтичними (рання лірика, твори періоду південного заслання), але в багатьох творах виявляється взаємодія романтичних і реалістичних елементів.
-        У ліриці О. Пушкіна домінують громадянські, любовні, філософські, пейзажні мотиви. Нерідко вони поєднуються, дозволяючи поетові розкривати одну й ту саму тему в різних аспектах.
-        Роман у віршах «Євгеній Онєгін» уважають першим російським реалістичним романом, хоча О. Пушкін спирався на деякі традиції романтизму (прийом композиційних вершин, любовні історії героїв, майстерне розкриття їхньої психології та ін.). У «Євгенії Онєгіні» О. Пушкін поставив психологічні колізії в широкий контекст суспільства й культури, розкрив динаміку персонажів на тлі часу.
-        Пушкінська традиція зображення образу «зайвої людини» знайшла продовження у творах інших письменників XIX ст.
·        Експромт «Мій Пушкін».
   VI. Домашнє завдання. Вивчити один з віршів напам’ять.  Опрцюват статтю підручника «Задум і проблематика «Євгенія Онєгіна»(с.78 – 79).
   VII. Оцінювання.


ЛІТЕРАТУРА
1.     Н і к о л е н к о О.М.Зарубіжна література: підруч. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл. / О.М.Ніколенко, М.О.Зуєнко, Б.В.Стороха, В.Г.Туряниця, О.В.Орлова. – К. : Грамота, 2017. – 176с.
2.     П у ш к і н, Олександр. Вибране: для сер. та ст. шк. віку / Олександр Пушкін; пер. з рос. М.Т.Рильського, Н.В.Кир’ян; упоряд. та навч.-метод. мат-ли Л.М.Слободянюк. – К.: Школа, 2009. – 336с.: іл.. – (Шкільна хрестоматія)

3.     У дзеркалі літературно-критичної думки // Всесвітня література в  середніх навчальних закладах України. – 2004. - № 4. – С. 29

Комментариев нет:

Отправить комментарий