В твоєму серці не знайшлося місця
Мені одній. Ось підеш назавжди.
То хоч із слів моїх ти не засмійся
І за любов мою не осуди.
Яке щасливе все, що у роботі
Тебе торкалось. Рук твоїх і слів.
Я заздрю порошинці на чоботях
І крапелинці поту на чолі...
Вона й не знатиме, яке велике щастя
Дивитися на тебе і мовчать...
Лиш мить вітатись, а літа прощатись,
Хвилину мати - а роки втрачать.
Чи твою тугу лагідно розвіє?
Чи зніме втому із твоїх долонь?
А чи із напівслова зрозуміє?
Чи схилиться побожно над чолом?
А я нічого не просила в тебе -
Ні клятви за любов, ні ніжних слів...
Одну лиш розкіш виблагала в неба -
Як ти ідеш, дивитися услід...
Мені одній. Ось підеш назавжди.
То хоч із слів моїх ти не засмійся
І за любов мою не осуди.
Яке щасливе все, що у роботі
Тебе торкалось. Рук твоїх і слів.
Я заздрю порошинці на чоботях
І крапелинці поту на чолі...
Вона й не знатиме, яке велике щастя
Дивитися на тебе і мовчать...
Лиш мить вітатись, а літа прощатись,
Хвилину мати - а роки втрачать.
Чи твою тугу лагідно розвіє?
Чи зніме втому із твоїх долонь?
А чи із напівслова зрозуміє?
Чи схилиться побожно над чолом?
А я нічого не просила в тебе -
Ні клятви за любов, ні ніжних слів...
Одну лиш розкіш виблагала в неба -
Як ти ідеш, дивитися услід...
Комментариев нет:
Отправить комментарий