Вірші Кітса, Гете, Гейне в 5 кл.

Джон Кітс

Про коника та цвіркуна

Поезія землі не вмре ніколи,

Опівдні, як мовчать серед гілок

Птахи в гаю, невтомний голосок

Обнизує покоси й частоколи.

Це коник, він поймає гори й доли,

На стернях довгий ведучи танок,

А стомиться — стихає на часок

У затінку стебла або стодоли.

Поезія землі не опіміс:

Коли зима в мовчання крижане

Поля заковує, цвіркун у хаті

Заводить пісню, що в теплі міцніє,

Нагадуючи всім, хто задрімне,

Спів коника в траві на сіножаті.

                 (Переклад Василя Мисика)

Йоганн-Вольфґанґ ҐЕТЕ (1749-1832)

Переклав з нім. Микола Бажан

НІЧНА ПІСНЯ МАНДРІВНИКА

На всі вершини
Ліг супокій...
Вітрець не лине
В імлі нічній.
Зам?овк пташиний грай.
Не чути шуму б'ору.
Ти теж спочинеш скоро, – 
Лиш зачекай.

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
ДЖЕРЕЛО:
Й.-В. Ґете „Фауст Лірика”, К. „Веселка”, 2001

Генріх Гейне

Задзвени із глибини

Задзвени із глибини

Тихої печалі,

Мила пісенько весни, —

Линь все далі й далі!

Линь, дзвени, знайди той дім,

В квітах сад зелений,

І троянду перед ним

Привітай від мене.

(Переклад Леоніда Первомайськиго)