Автори-розробники — Д.Ельконін, В.Коваленко, Б.Нікітін, П.Підкасистий, М.Стронінта
ін.
Суть. Технологія за своєю суттю є
поліваріативна. Вона може реалізуватися за технологічними схемами Д.Ельконіна,
Б.Нікітіна, П.Підкасистого, М.Строніна, М.Шуть та ін., використовуватись у
процесі навчання дітей різних вікових груп.
Гра як вид навчальної
діяльності в умовах конкретної ситуації спрямована на
засвоєння соціального досвіду, в якому формуються й удосконалюються вміння та
навички учнівського самоуправління.
Структура гри як діяльності охоплює: ціле-покладання (уміння поставити мету, завдання), планування
(здатність передбачити розвиток подій, дійових процесів, операцій), реалізацію
цілей (уміння реалізувати ігровий задум), аналіз отриманих результатів
(здатність проаналізувати набутий ігровий досвід). Мотивація ігрової діяльності
забезпечується добровільністю включення в гру, можливістю вибору й елементами
змагання, що сприяє задоволенню потреб у самоствердженні та самореалізації
учнів як суб'єктів учіння.
У навчанні старшокласників використовуються
різні модифікації ділових ігор: імітаційні, операційні, рольові ігри, діловий
театр, психо- та соціодрама. Технологія ділової гри представлена етапами, що
наведено нижче (за Г.Селевко).
Етап підготовки:


Етап проведення:


Етап аналізу та узагальнення:

Прогнозовані результати: розвиток
суб'єктності школяра, процесів саморегулювання та самоуправління власною
навчальною діяльністю.
Комментариев нет:
Отправить комментарий