Про формування навичок компаративного аналізу у школярів(з досвіду)

У проекті Концепції літературної освіти в 11-річній загальноосвітній школі
зазначено: « Одним із важливих напрямків української освіти є гуманітарний, який покликаний забезпечити духовний розвиток учнів. Серед навчальних дисциплін гуманітарного циклу особливе місце посідає література…».

Там же зазначено, що « головна мета літературної освіти – виховання читацької особистості з розвиненим естетичним смаком, самостійним критичним мисленням, гуманітарним світоглядом». Цьому сприяють поряд із традиційними й нові принципи літературної освіти, серед яких чільне місце займає принцип компаративності.

У багатьох статтях останнім часом піднімається питання допрофільної літературної освіти школярів – і це доречно. Адже якщо немає базової підготовки учня основної школи, то як буде працюватися вчителю з тим же учнем у старшій профільній школі, в якій розглядається компаративістика як складова профільного вивчення предметів мовно-літературного циклу. На допомогу повинен прийти вчитель-практик з основної школи.

          А.Дістервег зазначав: «… Учитель повинен свідомо йти в ногу із сучасністю, пройматися й надихатися силами, що пробудилися в ній». Отже, нове у шкільну практику свідомо вводить учитель, який бажає йти в ногу з часом. І не обов’язково при цьому працювати в спеціалізованій чи профільній школі. На мою думку, впровадження будь-якої методики, технології – справа серця, душі, сумління, покликання самого вчителя.

Тому серед нових і науково обґрунтованих шляхів літературного аналізу є компаративний. Я особисто впроваджую його в свою творчу педагогічну діяльність. Здебільшого застосовую елементи компаративного аналізу на уроках позакласного читання, починаючи з 5 класу, коли учні навчаються оцінювати літературних героїв, прилучаються до читання. Під час роботи на таких уроках дуже допомагають узагальнюючі таблиці, до яких заносяться аспекти порівняння.

Приклад – фрагмент уроку за казкою Г.К.Андерсена «Ялинка» та оповіданням О.Пчілки «Сосонка», де можна простежити генетичні зв’язки світової та української літератур на рівні мандрівних сюжетів.

Ялинка	Сосонка
Спільне: ·        красиві; ·        взяті в місто на Новорічне свято; ·        убрані на втіху дітям; ·        прагнули, щоб їх, уквітчаних і щасливих, побачили деревця-подруги; ·        мріяли про щастя; ·        грубо розібрані в той же вечір і викинуті геть з будинків. Відмінне:
·        хвалять інші, мрійлива; ·        знала, куди її везуть з лісу; ·        закинута на горище; ·        порубана на куски і спалена.		·        хвалькувата; ·        не знала, куди її везуть; ·        ще раз була уквітчана; ·        знову стала потрібна людям.

Елементи компаративного аналізу фактично присутні мало не на кожному уроці і в межах одного виучуваного твору, коли порівнюються літературні герої, коли йдеться про запозичення, наслідування, вічні образи, переклад, переспів тощо. З кожним роком завдання і аспекти порівняння ускладнюються.

          Доречно досліджувати спільне і відмінне на рівні теми, ідеї, сюжету, образів, проблематики тощо. Учні під керівництвом учителя справляються з такими завданнями. Приклад – фрагмент уроку за оповіданнями Дж.Лондона «Любов до життя» та О.Довженка «Воля до життя».

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ

Письменник	Джек Лондон	Олександр Довженко
Роки життя	1876 - 1916	1894 - 1956
Країна	США	Україна
Назва твору	«Любов до життя»	«Воля до життя»
Час написання	1906	1942
Жанр	ОПОВІДАННЯ
Особливості будови	- психологічно напружений   сюжет    - пейзаж – тло, на якому відбуваються   події - анонімність головного героя	- художнє обрамлення:   оповідання в оповідання - героїчний пафос
Часовий простір	декілька днів із життя золотошукача	декілька днів із фронтового життя Івана Карналюка
Система образів	- два товариші:Білл і анонімний - природа Півночі - другорядні: учасники з судна «Бедфорд»	- головний герой – Іван Карналюк - лікар – хірург - другорядні: медсестри, товариші по палаті
Тема	ЖИТТЯ І СМЕРТЬ людини-індивідуаліста в умовах        Великої Вітчизняної війни, не-                                                                       суворої природи Півночі                       скореного духу народу
Ідея	- відповідальність кожного за власне життя, власний успіх - утвердження і уславлення волі до життя
Проблематика	1) роль золота, багатства  в                  1) вплив війни на долю і жит-        житті і долі  людини;                             тя людини в момент її     бо-                                                                 ротьби за життя;  - роль дружби                                       - роль лікаря,          - природи                                                колективу
	2) сильного людського характеру, збереження людської сутності в екстремальній ситуації

На уроках з елементами зіставлення нерідко використовую такий прийом, як «Кола Вена». Тут доречна і робота в групах (парах). Так, досить цікаво пройшов урок за оповіданнями Г.Сенкевича «Янко-музикант» та А.Чехова «Ванька». Учнів не залишила байдужими доля обдарованих і безправних дітей. Інтерес до читання таким чином зростає – і це радує.

В цілому, уроки такого типу, безумовно, дуже цікаві, неординарні і необхідні, але водночас потребують ґрунтовної багаточасової підготовки як учителя, так і учнів. Необхідне відповідне методичне забезпечення і самі тексти. До речі, про тексти. На мою думку, доцільно у 5-8 класах брати невеликі за обсягом твори – і тоді проведення таких уроків буде реальним, а не фантазійним. Не треба забувати, що, крім світової літератури, у дітей ще маса навчальних предметів – і все треба опанувати. Тож перевантажувати їх не можна.

           Уроки компаративного аналізу, як і будь-які інші, повинні бути в системі роботи вчителя. В усякому разі, у майстерні творчого вчителя вони обов’язково є. Один з останніх уроків такого типу  - урок у 8 класі за «Кентерберійськими оповіданнями» Дж.Чосера, які дуже близькі до «Декамерона» Дж.Боккаччо (пропоную розробку цього уроку). Оповідь про Грізельду зацікавила учнів – і вони із задоволенням прочитали обидва твори. Адже дійсно, як зазначає Жанна Клименко, «кожна національна культура випрацювала свій ідеал чоловіка і жінки, свої уявлення про їхню роль у суспільстві, специфічні засоби художнього зображення жіночих і чоловічих образів». Дж.Чосер переповів оповідку Дж.Боккаччо  у XIV ст.., а   проблеми, підняти авторами,  актуальні і сьогодні – і перейнятися проблемою гендерного аспекту порівнюваних творів неможливо.

        Вважаю, що компаративістика осучаснює літературну освіту в навчальних закладах України, готує учнів до самостійного життя, збагачує їхній культурний і загальноосвітній рівень, допомагає у вирішенні життєвих проблем. Про це свідчать численні публікації учительства у фаховій пресі.

         На закінчення хочеться сказати, що врахування вікових особливостей дітей, умов школи, методичного і професійного забезпечення вчителя – обов’язкове. Не забуваймо і про те, що кожен учитель працює над своєю методичною проблемою. Однак, на моє переконання, незаперечним є той факт, що і методична палітра вчителя повинна бути багатогранною. Хто шукає, той знаходить. Кожен обирає свій шлях.

ЛІТЕРАТУРА 

1.  Концепція літературної освіти в 11-річній загальноосвітній школі. // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2010.  – №7-8. – с.2-3
2. Клименко Жанна. Компаративний підхід має дедалі більше визначати методику викладання літератури. // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2010.  – №11 - 12. – с.7

Завантажити