У проекті
Концепції літературної освіти в 11-річній загальноосвітній школі
зазначено: « Одним із важливих напрямків української освіти є гуманітарний, який покликаний забезпечити духовний розвиток учнів. Серед навчальних дисциплін гуманітарного циклу особливе місце посідає література…».
зазначено: « Одним із важливих напрямків української освіти є гуманітарний, який покликаний забезпечити духовний розвиток учнів. Серед навчальних дисциплін гуманітарного циклу особливе місце посідає література…».
Там же зазначено, що « головна мета
літературної освіти – виховання читацької особистості з розвиненим естетичним
смаком, самостійним критичним мисленням, гуманітарним світоглядом». Цьому
сприяють поряд із традиційними й нові принципи літературної освіти, серед яких
чільне місце займає принцип компаративності.
У багатьох
статтях останнім часом піднімається питання допрофільної літературної освіти
школярів – і це доречно. Адже якщо немає базової підготовки учня основної
школи, то як буде працюватися вчителю з тим же учнем у старшій профільній
школі, в якій розглядається компаративістика як складова профільного вивчення
предметів мовно-літературного циклу. На допомогу повинен прийти вчитель-практик
з основної школи.
А.Дістервег зазначав: «… Учитель
повинен свідомо йти в ногу із сучасністю, пройматися й надихатися силами, що
пробудилися в ній». Отже, нове у шкільну практику свідомо вводить учитель, який
бажає йти в ногу з часом. І не обов’язково при цьому працювати в спеціалізованій чи
профільній школі. На мою думку, впровадження будь-якої методики, технології –
справа серця, душі, сумління, покликання самого вчителя.
Тому серед нових
і науково обґрунтованих шляхів літературного аналізу є компаративний. Я
особисто впроваджую його в свою творчу педагогічну діяльність. Здебільшого
застосовую елементи компаративного аналізу на уроках позакласного читання,
починаючи з 5 класу, коли учні навчаються оцінювати літературних героїв,
прилучаються до читання. Під час роботи на таких уроках дуже допомагають
узагальнюючі таблиці, до яких заносяться аспекти порівняння.
Приклад –
фрагмент уроку за казкою Г.К.Андерсена «Ялинка» та оповіданням О.Пчілки
«Сосонка», де можна простежити генетичні зв’язки світової та української
літератур на рівні мандрівних сюжетів.
Ялинка
|
Сосонка
|
|
Спільне:
·
красиві;
·
взяті в місто на Новорічне свято;
·
убрані на втіху дітям;
·
прагнули, щоб їх, уквітчаних і
щасливих, побачили деревця-подруги;
·
мріяли про щастя;
·
грубо розібрані в той же вечір і
викинуті геть з будинків.
Відмінне:
|
||
·
хвалять інші, мрійлива;
·
знала, куди її везуть з лісу;
·
закинута на горище;
·
порубана на куски і спалена.
|
·
хвалькувата;
·
не знала, куди її везуть;
·
ще раз була уквітчана;
·
знову стала потрібна людям.
|
Елементи
компаративного аналізу фактично присутні мало не на кожному уроці і в межах
одного виучуваного твору, коли порівнюються літературні герої, коли йдеться про
запозичення, наслідування, вічні образи, переклад, переспів тощо. З кожним
роком завдання і аспекти порівняння ускладнюються.
Доречно досліджувати спільне і
відмінне на рівні теми, ідеї, сюжету, образів, проблематики тощо. Учні під
керівництвом учителя справляються з такими завданнями. Приклад – фрагмент уроку
за оповіданнями Дж.Лондона «Любов до життя» та О.Довженка «Воля до життя».
ПОРІВНЯЛЬНА
ТАБЛИЦЯ
Письменник
|
Джек Лондон
|
Олександр Довженко
|
Роки життя
|
1876 - 1916
|
1894 - 1956
|
Країна
|
США
|
Україна
|
Назва твору
|
«Любов до життя»
|
«Воля до життя»
|
Час написання
|
1906
|
1942
|
Жанр
|
ОПОВІДАННЯ
|
|
Особливості будови
|
- психологічно напружений сюжет
- пейзаж – тло, на якому відбуваються
події
- анонімність головного героя
|
- художнє обрамлення:
оповідання в оповідання
- героїчний пафос
|
Часовий простір
|
декілька днів із життя золотошукача
|
декілька днів із фронтового життя Івана Карналюка
|
Система образів
|
- два товариші:Білл і анонімний
- природа Півночі
- другорядні: учасники з судна «Бедфорд»
|
- головний герой – Іван Карналюк
- лікар – хірург
- другорядні: медсестри, товариші по палаті
|
Тема
|
ЖИТТЯ І СМЕРТЬ
людини-індивідуаліста в умовах
Великої Вітчизняної війни, не-
суворої природи Півночі скореного духу народу
|
|
Ідея
|
- відповідальність кожного за власне життя, власний успіх
- утвердження і уславлення волі до життя
|
|
Проблематика
|
1) роль золота, багатства в 1) вплив війни на долю і жит- житті і долі людини; тя людини в
момент її бо- ротьби
за життя;
- роль дружби - роль лікаря,
- природи колективу
|
|
2) сильного людського характеру, збереження людської сутності в екстремальній
ситуації
|
На уроках з
елементами зіставлення нерідко використовую такий прийом, як «Кола Вена». Тут
доречна і робота в групах (парах). Так, досить цікаво пройшов урок за
оповіданнями Г.Сенкевича «Янко-музикант» та А.Чехова «Ванька». Учнів не
залишила байдужими доля обдарованих і безправних дітей. Інтерес до читання
таким чином зростає – і це радує.
В цілому, уроки
такого типу, безумовно, дуже цікаві, неординарні і необхідні, але водночас
потребують ґрунтовної багаточасової підготовки як учителя, так і учнів.
Необхідне відповідне методичне забезпечення і самі тексти. До речі, про тексти.
На мою думку, доцільно у 5-8 класах брати невеликі за обсягом твори – і тоді
проведення таких уроків буде реальним, а не фантазійним. Не треба забувати, що,
крім світової літератури, у дітей ще маса навчальних предметів – і все треба
опанувати. Тож перевантажувати їх не можна.
Уроки компаративного аналізу, як і
будь-які інші, повинні бути в системі роботи вчителя. В усякому разі, у
майстерні творчого вчителя вони обов’язково є. Один з останніх уроків такого
типу - урок у 8 класі за
«Кентерберійськими оповіданнями» Дж.Чосера, які дуже близькі до «Декамерона»
Дж.Боккаччо (пропоную розробку цього уроку). Оповідь про Грізельду зацікавила
учнів – і вони із задоволенням прочитали обидва твори. Адже дійсно, як зазначає
Жанна Клименко, «кожна національна культура випрацювала свій ідеал чоловіка і
жінки, свої уявлення про їхню роль у суспільстві, специфічні засоби художнього
зображення жіночих і чоловічих образів». Дж.Чосер переповів оповідку Дж.Боккаччо у XIV ст.., а проблеми, підняти авторами, актуальні і сьогодні – і перейнятися
проблемою гендерного аспекту порівнюваних творів неможливо.
Вважаю, що компаративістика осучаснює
літературну освіту в навчальних закладах України, готує учнів до самостійного
життя, збагачує їхній культурний і загальноосвітній рівень, допомагає у
вирішенні життєвих проблем. Про це свідчать численні публікації учительства у
фаховій пресі.
На закінчення хочеться сказати, що
врахування вікових особливостей дітей, умов школи, методичного і професійного
забезпечення вчителя – обов’язкове. Не забуваймо і про те, що кожен учитель працює
над своєю методичною проблемою. Однак, на моє переконання, незаперечним є той
факт, що і методична палітра вчителя повинна бути багатогранною. Хто шукає, той
знаходить. Кожен обирає свій шлях.
ЛІТЕРАТУРА
- Концепція літературної освіти в 11-річній загальноосвітній школі. // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2010. – №7-8. – с.2-3
- Клименко Жанна. Компаративний підхід має дедалі більше визначати методику викладання літератури. // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2010. – №11 - 12. – с.7
Комментариев нет:
Отправить комментарий