пятница, 5 февраля 2016 г.

Про формування навичок компаративного аналізу у школярів(з досвіду)

У проекті Концепції літературної освіти в 11-річній загальноосвітній школі
зазначено: « Одним із важливих напрямків української освіти є гуманітарний, який покликаний забезпечити духовний розвиток учнів. Серед навчальних дисциплін гуманітарного циклу особливе місце посідає література…».
Там же зазначено, що « головна мета літературної освіти – виховання читацької особистості з розвиненим естетичним смаком, самостійним критичним мисленням, гуманітарним світоглядом». Цьому сприяють поряд із традиційними й нові принципи літературної освіти, серед яких чільне місце займає принцип компаративності.

У багатьох статтях останнім часом піднімається питання допрофільної літературної освіти школярів – і це доречно. Адже якщо немає базової підготовки учня основної школи, то як буде працюватися вчителю з тим же учнем у старшій профільній школі, в якій розглядається компаративістика як складова профільного вивчення предметів мовно-літературного циклу. На допомогу повинен прийти вчитель-практик з основної школи.

          А.Дістервег зазначав: «… Учитель повинен свідомо йти в ногу із сучасністю, пройматися й надихатися силами, що пробудилися в ній». Отже, нове у шкільну практику свідомо вводить учитель, який бажає йти в ногу з часом. І не обовязково при цьому працювати в спеціалізованій чи профільній школі. На мою думку, впровадження будь-якої методики, технології – справа серця, душі, сумління, покликання самого вчителя.

Тому серед нових і науково обґрунтованих шляхів літературного аналізу є компаративний. Я особисто впроваджую його в свою творчу педагогічну діяльність. Здебільшого застосовую елементи компаративного аналізу на уроках позакласного читання, починаючи з 5 класу, коли учні навчаються оцінювати літературних героїв, прилучаються до читання. Під час роботи на таких уроках дуже допомагають узагальнюючі таблиці, до яких заносяться аспекти порівняння.

Приклад – фрагмент уроку за казкою Г.К.Андерсена «Ялинка» та оповіданням О.Пчілки «Сосонка», де можна простежити генетичні зв’язки світової та української літератур на рівні мандрівних сюжетів.

Ялинка
Сосонка
Спільне:
·        красиві;
·        взяті в місто на Новорічне свято;
·        убрані на втіху дітям;
·        прагнули, щоб їх, уквітчаних і щасливих, побачили деревця-подруги;
·        мріяли про щастя;
·        грубо розібрані в той же вечір і викинуті геть з будинків.
Відмінне:
·        хвалять інші, мрійлива;
·        знала, куди її везуть з лісу;
·        закинута на горище;
·        порубана на куски і спалена.
·        хвалькувата;
·        не знала, куди її везуть;
·        ще раз була уквітчана;
·        знову стала потрібна людям.


Елементи компаративного аналізу фактично присутні мало не на кожному уроці і в межах одного виучуваного твору, коли порівнюються літературні герої, коли йдеться про запозичення, наслідування, вічні образи, переклад, переспів тощо. З кожним роком завдання і аспекти порівняння ускладнюються.

          Доречно досліджувати спільне і відмінне на рівні теми, ідеї, сюжету, образів, проблематики тощо. Учні під керівництвом учителя справляються з такими завданнями. Приклад – фрагмент уроку за оповіданнями Дж.Лондона «Любов до життя» та О.Довженка «Воля до життя».

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ

Письменник
Джек Лондон
Олександр Довженко
Роки життя
1876 - 1916
1894 - 1956
Країна
США
Україна
Назва твору
«Любов до життя»
«Воля до життя»
Час написання
1906
1942
Жанр
ОПОВІДАННЯ
Особливості будови
- психологічно напружений   сюжет   
- пейзаж – тло, на якому відбуваються
  події
- анонімність головного героя
- художнє обрамлення:
  оповідання в оповідання
- героїчний пафос
Часовий простір
декілька днів із життя золотошукача

декілька днів із фронтового життя Івана Карналюка
Система образів
- два товариші:Білл і анонімний
- природа Півночі
- другорядні: учасники з судна «Бедфорд»

- головний герой – Іван Карналюк
- лікар – хірург
- другорядні: медсестри, товариші по палаті
Тема
ЖИТТЯ І СМЕРТЬ
людини-індивідуаліста в умовах        Великої Вітчизняної війни, не-                                                                      
суворої природи Півночі                       скореного духу народу
Ідея
- відповідальність кожного за власне життя, власний успіх
- утвердження і уславлення волі до життя
Проблематика

1) роль золота, багатства  в                  1) вплив війни на долю і жит-        житті і долі  людини;                             тя людини в момент її     бо-                                                                 ротьби за життя;
 - роль дружби                                       - роль лікаря,        
 - природи                                                колективу           

2) сильного людського характеру, збереження людської сутності в екстремальній ситуації


На уроках з елементами зіставлення нерідко використовую такий прийом, як «Кола Вена». Тут доречна і робота в групах (парах). Так, досить цікаво пройшов урок за оповіданнями Г.Сенкевича «Янко-музикант» та А.Чехова «Ванька». Учнів не залишила байдужими доля обдарованих і безправних дітей. Інтерес до читання таким чином зростає – і це радує.


В цілому, уроки такого типу, безумовно, дуже цікаві, неординарні і необхідні, але водночас потребують ґрунтовної багаточасової підготовки як учителя, так і учнів. Необхідне відповідне методичне забезпечення і самі тексти. До речі, про тексти. На мою думку, доцільно у 5-8 класах брати невеликі за обсягом твори – і тоді проведення таких уроків буде реальним, а не фантазійним. Не треба забувати, що, крім світової літератури, у дітей ще маса навчальних предметів – і все треба опанувати. Тож перевантажувати їх не можна.

           Уроки компаративного аналізу, як і будь-які інші, повинні бути в системі роботи вчителя. В усякому разі, у майстерні творчого вчителя вони обов’язково є. Один з останніх уроків такого типу  - урок у 8 класі за «Кентерберійськими оповіданнями» Дж.Чосера, які дуже близькі до «Декамерона» Дж.Боккаччо (пропоную розробку цього уроку). Оповідь про Грізельду зацікавила учнів – і вони із задоволенням прочитали обидва твори. Адже дійсно, як зазначає Жанна Клименко, «кожна національна культура випрацювала свій ідеал чоловіка і жінки, свої уявлення про їхню роль у суспільстві, специфічні засоби художнього зображення жіночих і чоловічих образів». Дж.Чосер переповів оповідку Дж.Боккаччо  у XIV ст.., а   проблеми, підняти авторами,  актуальні і сьогодні – і перейнятися проблемою гендерного аспекту порівнюваних творів неможливо.

        Вважаю, що компаративістика осучаснює літературну освіту в навчальних закладах України, готує учнів до самостійного життя, збагачує їхній культурний і загальноосвітній рівень, допомагає у вирішенні життєвих проблем. Про це свідчать численні публікації учительства у фаховій пресі.

         На закінчення хочеться сказати, що врахування вікових особливостей дітей, умов школи, методичного і професійного забезпечення вчителя – обовязкове. Не забуваймо і про те, що кожен учитель працює над своєю методичною проблемою. Однак, на моє переконання, незаперечним є той факт, що і методична палітра вчителя повинна бути багатогранною. Хто шукає, той знаходить. Кожен обирає свій шлях.

ЛІТЕРАТУРА 
  1.  Концепція літературної освіти в 11-річній загальноосвітній школі. // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2010.  – №7-8. – с.2-3
  2. Клименко Жанна. Компаративний підхід має дедалі більше визначати методику викладання літератури. // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2010.  – №11 - 12. – с.7

Комментариев нет:

Отправить комментарий