К. Чапек. "З точки зору кішки". Авторський переклад

  Карел Чапек

З точки зору кішки 

     Ось – моя людина. Я її не боюся. Вона дуже сильна, тому що дуже багато їсть;
вона – Всеядна. Що ти лопаєщ? Дай мені!

     Вона некрасива, тому що без шерсті. У неї мало слини, і їй доводиться вмиватися водою. Нявкає вона грубо і надто багато. Інколи зі сну мурчить.

     Відкрий мені двері!

     Не розумію, чому вона стала Господарем: може, злопала щось незвичайне.

     Вона утримує в чистоті мої кімнати.

     Вона бере в лапку гострий кіготь і дряпає ним по білих аркушах. Ні в що більше грати не вміє. Спить уночі, а не вдень; в темноті нічого не бачить; не знає ніяких задоволень: не прагне крові, не мріє про мисливство і бійку, не співає, розніжившись.

      Часто вночі, коли я чую таємничі, чарівні голоси, коли бачу, як все оживає у пітьмі, вона сидить за столом і, нахиливши голову, дряпає своїм  чорним кігтиком по білих листках. Не уявляй, ніби я думаю про тебе; я тільки слухаю тихий шурхіт твого кігтя. Інколи шурхіт затихає: жалюгідний дурень не в силах придумати ніякої іншої гри, і мені стає жаль її, я – так уже й бути! – підійду до неї і тихенько нявкну в болісно-солодкій знемозі. Тут моя людина піднімає мене і занурює своє обличчя в мою шерсть. У такі хвилини в неї на мить буває помітний деякий проблиск вищого життя, і вона, блаженно зітхнувши, мурчить щось майже приємне.

     Але не уявляй, ніби я думаю про тебе. Ти мене зігріла, і я підійду знову слухати голоси ночі.

1919

Переклад з російської Євдокії Кашуби