Про культуру зовнішнього вигляду вчителя

КУЛЬТУРА ЗОВНІШНЬОГО ВИГЛЯДУ ВЧИТЕЛЯ

       “Я повинен бути естетично виразним, - писав А.С. Макаренко, - тому я ні разу не вийшов з нечищеними чобітьми або без пояса. Я теж повинен мати якийсь блиск, у міру сили та змоги, звичайно.

      ...Я не допускав у клас учителя, якщо він був неохайно одягнений. Тому у нас стало звичкою ходити на роботу в кращому костюмі. І я сам виходив на роботу в найкращому своєму костюмі, який тільки в мене був”.

                                                                     

      Педагогу, крім обізнаності з вимогами до зовнішнього вигляду, важливо виробити певну систему умінь та навичок організації своєї зовнішності. У цьому його прислужаться:

 1. Наявність орієнтованого режиму дня. Важливо передбачити в ньому час для догляду за собою, фіксуючи, скільки його потрачено на певну процедуру. Уміло налагоджений самоконтроль допоможе виробити звичку стежити за своєю зовнішністю, позбавить метушливого збирання на роботу, побоювання запізнитися.

2. Одягаючи новий костюм, слід упевнитися. Що в ньому буде зручно “працювати” у класі.

 3. Виходячи з дому, бажано обов’язково оглянути себе перед дзеркалом.

 4. Добираючись на роботу, важливо не забруднити одягу, не пом’яти його, не залишитися без ґудзиків тощо.

 5. У гардеробі, вчительській бажано оглянути, внести необхідні корективи у зовнішність, оцінивши себе з позицій учнів і свої колег.

 6. Корисними є самоаналіз з позицій педагогічних вимог до одягу, з урахуванням зовнішнього вигляду своїх колег, спостереження, як вони та учні реагують на зовнішній вигляд.

       Важливим компонентом зовнішності вчителя є пантоміміка, міміка, контакт очей та між особистісний простір.

ЧОГО НЕ МАЄ БУТИ

 1. В гардеробі вчителя не має бути ультрамодного одягу, незвичайний фасок якого відволікає увагу учнів, а також вбрання занадто яскравих тонів, що стомлює і дратує дітей.

 2. Не варто навіть молодому вчителю з’являтись у школі в шортах.

 3. Не втрачайте почуття міри: навчіться чітко визначати, коли необхідно одягати класичний костюм, коли робочий халат, святкову сукню, а коли – светр і джинси.

 4. Не перетворюйтесь на “синю панчоху”, тобто носіть той одяг, що вам до вподоби і до лиця: естетично витриманий, ошатний, модний, елегантний.

 5. Не захоплюйтеся сіро буденним одягом.

 6. Не забувайте, що одяг завжди має бути охайним, чистим, відпрасованим, зручним і не заважати працювати з класом.

 7. Не носіть тривалий час один і той же одяг, Варто якнайчастіше “оживляти” його, комбінувати, прикрашати.

 8. Не носіть взуття босоніж, на високих підборах, бо його стукіт відволікає увагу учнів і крім того, швидко стомлюються ноги.

 9. Не знаходьтеся у приміщенні в теплих чобітках.

 10. Ні в якому разі не перебувайте у приміщенні школи у головному уборі. Це стосується як чоловіків, так і жінок.

 11. Не забувайте, що довге розпущене волосся заважає під час роботи з учнями.

 12. Неприпустимо вчителям чоловікам приходити до школи неголеними.

 13. Не експериментуйте надмірно зі своїм волоссям, аби хиренні зачіски і часті зміни кольору не відволікали уваги учнів.

 14. Не рекомендується прикрашати себе занадто дорогими і яскравими коштовностями чи біжутерією, які, до того ж, заважають працювати і спілкуватися з учнями.

   15. Не варто користуватися дезодорантами, туалетною водою чи одеколоном з різким, сильним запахом.

 16. Ніколи не підкреслюйте своє мімікою чи жестами негативні сторони чи дефекти зовнішності, характеру і темпераменту учнів.

 17. Ніколи не вказуйте на учня пальцем.

 18. Не жестикулюйте надміру, бо жести мають лише підкреслювати слово.

 19. Не метушіться у класі, бо це дратує учнів.

 20. Ніколи не обирайте “закриту” позу.

 21. У роботі з дітьми уникайте пози “лева” чи “Наглядача”, бо діти непогано читають мову естів і вчителю варто її досконало засвоїти.

 22. Не допускайте мовленнєвих шаблонів і виразів, слів – паразитів.

 23. Не забувайте, що голос учителя має бути відкритим, виразним, гнучким, витривалим. У ньому має звучати впевненість, мажорність.

 24. Не припускайтеся помилок в орфоепії.

 25. Не слід забувати, що людину, дитину легко образити не тільки словом, а й інтонацією.

 26. Не дозволяйте собі спілкуватися з учнями мовою “суржика”.

 27. Не забувайте, що володіння словом, технікою вираження своїх думок, почуттів рідною мовою, різними мовними стилями, технікою драматичного мовлення, фонаційного дихання та дикцією потребує постійного вдосконалення шляхом спеціальних вправ.

      Зовнішність учителя – явище інтегральне. Вчитель впливає на учнів комплексом взаємозв’язаних елементів зовнішності.

     Таким чином утворюється вчительський імідж, який буває як позитивним, так і негативним. Мабуть, саме тому деяких учителів пам’ятають все життя, а інших забувають, закінчивши школу. Ось чому природним у кожного вчителя має бути прагнення до ідеалу, гармонії та вдосконалення без них людина неминуче деградує.