Урок 33. Поняття про реалізм. Взаємодія реалізму з іншими напрямами XIX ст. (Зар.л-ра, 9кл.)

Т е м а. Поняття про реалізм та історія його формування. Характерні ознаки реалізму як літературного напряму. Взаємодія реалізму з іншими напрямами XIX ст. (романтизмом, натуралізмом).

   М е т а(розвиток компетентностей): предметних – уміння давати визначення поняття «реалізм», називати його провідні ознаки, виявляти їх у прочитаних творах, розуміти особливості взаємодії реалізму з іншими напрямами XIX століття (романтизмом, натуралізмом); ключових – уміння вчитися впродовж життя (уміння читати, використовуючи різні види читання під час роботи зі статтею підручника про реалізм), математична компетентність (уміння чітко формулювати визначення; уміння перетворювати інформацію з однієї форми в іншу: складання таблиць за темою уроку), інформаційно-цифрова компетентність (уміння використовувати інтернет-ресурси для отримання нових знань), основні компетентності в природничих науках і технологіях (уміння проводити пошукову діяльність, словесно оформлювати результати досліджень).

   Т и п   у р о к у: урок засвоєння нових знань і розвитку на їх основі умінь і навичок.

Протягом XIX ст.. митці мінімізували естетику

і прагнули будувати художні твори майже

цілковито на зображенні реальності. У цім сенсі

все тогочасне класичне мистецтво було реалістичним.

Х.Ортега – і Гассет

Х і д  у р о к у

   І. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок.

·        Цитатна доріжка «Романтики про романтизм»

   Завдання: виразно прочитати висловлювання митців про романтизм. Розкрити його розуміння на прикладі вивчених творів, у І семестрі 9 класу зокрема.

    «Ми мріємо про подорож у Всесвіті, але хіба він не є в нас самих? Ми не знаємо ще глибин нашого духу. Саме туди веде нас таємничий шлях. У нас самих міститься вічність з її світами, минуле й майбутнє» (Новаліс).

   «Поезія — це дзеркало, яке дивовижно перетворює все, що довкола» (Г. Гейне).

   «Звичайні речі з повсякденного життя набувають дивних відтінків неповторної романтичної своєрідності, що викликає надзвичайну гармонію душі, відкриту всьому фантастичному» (Е. Т. А. Гофман).

   «Людська уява  —  цілий світ, який звучить на різні голоси й розмальований різними барвами й відтінками. У цьому світі відбуваються найзапекліші битви та драми» (Дж. Байрон).

   «У віршах не вчинки й ситуації надають почуттям значущості, а самі почуття надають значущості вчинкам і ситуаціям» (В. Вордсворт).

   «Процес пізнання світу починається з пізнання людини» (С. Колрідж).

  «Мистецтво — наука про життя, у центрі якої — учення про прекрасне, яке можна осягнути лише інтуїтивно» (Р. Шатобріан). 

   ІІ. Підготовка до сприйняття навчальної теми.

  Демонстрація мотиватора на тему: романтик / реаліст / натураліст.

   ІІІ. Оголошення теми, епіграфа уроку.

   IV. Формування нових знань і способів дії.

·        Слово вчителя.

       В епоху середньовіччя реалізмом називали один із напрямів середньовічної філософії, який приписував абстрактним поняттям реальне існування. У 18 ст. під реалізмом розуміли тип мислення і поведінки (практичний), який відрізняється від типу мислення мрійника, «ідеаліста». Реалістами називали таких людей, які ставили перед собою таку мету, яку можна було досягти.

   У 20-х рр.. 19-го ст.. французькі критики називали реалізмом «нову школу» в літературі, яка відрізнялася від «літератури ідей» (класицизм) і літератури образів (романтизму). Основною для реалізму стає проблема взаємин людини і середовища, впливу соціально-історичних обставин на формування духовного світу (характеру) особистості. Замість інтуїтивно-почуттєвого світосприйняття на перше місце в літературі висувається пізнавально-аналітичне начало, а типізація дійсності утверджується як універсальний спосіб художнього узагальнення. Першим теоретиком реалізму вважається художник Ж.-Д.-Г. Курбе, який у передмові до каталогу виставки своїх творів під назвою «Реалізм» (1855), обґрунтував програмові засади напряму. Розробку теоретичної бази продовжили письменники Ж.Шанфльорі та Л.-Е.-Е. Дюранті, які виступили з деклараціями на сторінках журналу «Реалізм» (1856—1857).

·        Поглиблення знань з теорії літератури.

   Реалізм – літературний напрям, який характеризується правдивим і всебічним відображенням дійсності на основі типізації життєвих явищ.

·        Порівняльна характеристика романтизму та реалізму.

Романтизм	Реалізм
Загальні відомості
Філософська основа – німецька ідеалістична філософія.	Наукова основа – філософія позитивізму, природознавчі науки, соціологія, психологія.
Неприйняття буденності, утеча від неї.	Детальне зображення реального життя.
Абсолютизація творчої уяви митця.	Домінування наукових методів до зображуваного: дослідження та пояснення явищ і закономірностей реального життя.
Заперечення раціоналізму, прагнення до всього ірраціонального, містичного.	Логічність, «раціоцентризм», детальне дослідження та майже науковий аналіз забражуваного.
Романтична умовність, ідеалізація, надмірне згущення фарб.	Принцип життєподібності, аналіз суспільних, зокрема економічних аспектів і їх роль у житті у розвитку особистості.
Історизм романтизму – це переважно пишна декорація, розкішне тло твору.	Історизм реалізму – засіб дослідження першовитоків та історичних коренів певних суспільних явищ.
Романтизація минулого.	Увага до проблем сучасності.
Ігнорування буденності.	Естетичне «узаконення» раніше «неестетичних» тем,образів, мотивів.
Акцент на всьому ексклюзивному, несхожому, неповторному.	Пошук спільного й типового навіть у неподібному.
Домінування естетико-гедоністичної функції мистецтва.	Домінування когнітивної і дидактичної функції мистецтва.
Герой літературного твору
«Винятковий характер у виняткових обставинах»	«Типовий характер у типових обставинах»
Загадковий одинак-індивідуаліст, який перебуває в полоні фатальних пристрастей.	Людина конкретної професії, яка займається своєю буденною роботою: селянин, робітник.
Носій однієї незмінної пристрасті	Складна суперечлива особистість, яка постійно змінюється
Самотня людина, вигнанець суспільства	Взаємодія людини і суспільства
Герой має загадкове минуле, часто це людина без минулого.	Життя персонажа описане надзвичайно детально
Художній час і простір
Зображення далеких епох	Зображення добре знайомої читачам сучасності.
Незвичайно, екзотично-далекі краї.	Реальні, добре знайомі читачам місця
Система жанрів
Перевага ліричних жанрів	Перевага епічних жанрів
Поміж жанрів епосу-домінування історичного роману	Поміж жанрів епосу – домінування соціально - психологічного роману.

    XIX ст. дало світовій літературі таких видатних письменників-реалістів, як Стендаль, П. Меріме, О. Бальзак (Франція); Ч. Діккенс, У. Теккерей, Т. Гарді, Ш. Бронте (Англія); Ф. Достоєвський, Л. Толстой, А. Чехов (Росія).

       Серед українських реалістів — Марко Вовчок, І. Нечуй-Левицький, Панас Мирний, І. Франко.

   У живописі реалізм раніше представляли Мікеланджело, Рембрандт, Рубенс. У середині XIX ст. він став художньою системою зі своїм методом, найраніше виявився у пейзажі, потім у портреті: Теодор Руссо і Франсуа Добіньї, Жан Франсуа Мілле і Каміль Коро, Густав Курбе й Оноре Дом’є, Ілля Рєпін і Ісак Левітан.

   Першим українським живописцем-реалістом вважають Тараса Шевченка. Розмірковував Тарас Шевченко над естетичними принципами нового мистецтва і в літературних творах («Музикант», «Художник», «Прогулянка із задоволенням і не без моралі»). Його цікавило, передовсім, як мистецтво впливає на життя суспільства та формування особистості, як позначається використання різних видів мистецтва на становленні світогляду людини. Подальший розвиток реалізму в українській літературі значною мірою пов’язаний із творчістю Івана Франка, Лесі Українки, Михайла Коцюбинського, Івана Нечуя-Левицького, Панаса Мирного та інших.

·        Взаємодія реалізму з іншими напрямами XIX ст.

   Опрацювання статті підручника(с.103 – 104).

   Аналітичне спостереження за таблицею (с.104, за О.Ніколенко)

Подібність реалізму й натуралізму
1. Науково-філософська основа.
2. Настанова на відображення реального життя й людських стосунків.
3. Правдивість, достовірність.
4. Увага до середовища.
5. Аналітичне дослідження дійсності.
Відмінності реалізму й натуралізму
1.  Типовість персонажів і обставин.	1.Конкретність персонажів і обставин, фіксація «шматка дійсності», «моменту життя».
2.  Зображення суспільного середовища, формування та життя особистості.	2. Велика увага до проблем спадкового, фізіологічного (у зв’язках із соціальним).
3.  Художня обробка життєвих фактів.	3. Максимально «оголена правда», документальність, точність стилю.
4.  Герої — суспільні типи.	4. Герої — звичайні люди «з маси» і буденного життя.
5. Автор не втручається в хід подій, але інколи коментує, висловлює власні роздуми, оцінки.	5. Автор «безособовий», не висловлює оцінок, коментарів, займає «безпристрасну» позицію.

   V.  Застосування знань, умінь, навичок.

·        Робота з підручником.

   Опрацювання рубрик підручника (залежно від автора підручника), які розвивають уміння і навички учнів:

-         виразне читання цитатного матеріалу науковців і письменників про реалізм з послідуючим учнівським поясненням / розумінням

-         опис картин художників-реалістів

-         опис якоїсь події чи якогось явища природи у романтичному / реалістичному стилі

-         робота в групах. На основі прочитаних творів визначте в них романтичні й реалістичні елементи: 1) «Ніч перед Різдвом» М. Гоголя; 2) «Різдвяна пісня в прозі» Ч. Діккенса; 3) «Євгеній Онєгін» О. Пушкіна; 4) «Герой нашого часу» М. Лермонтова.

·        Проблемні питання на виявлення ініціативності і практичності.

   1. Письменники-реалісти прагнули досліджувати життя й характери людей. Як ви вважаєте, що стало об’єктом дослідження у творах, які ви читали («Полліанна» Е. Портер, «Товстий і тонкий», «Хамелеон» А. Чехова, «Сліпий музикант» В. Короленка, «Жага до життя» Дж. Лондона, «Хатина дядька Тома» Г. Бічер-Стоу)?

   2. Які явища реального життя, на ваш погляд, варто було б дослідити письменникам у наш час? Поясніть.

·        Спіч про прочитану книгу,  яку можна віднести до літератури реалізму.

·        Рефлексія.

   Створення учнями мотиватора на тему: романтик / реаліст / натураліст.

   VI. Домашнє завдання. Опрацювати матеріал підручника про реалізм (с.99 – 107). Закінчити мотиватор. За допомогою Інтернету підготувати повідомлення про визначних реалістів у Франції, Англії, Росії та США.

    VII. Оцінювання. Самооцінка.