М е т а: пов’язати тему «Поетичне бачення світу» з «Віршами у
прозі» російського письменника І.С.Тургенєва, формувати вміння поетичного
бачення і сприйняття світу;
розвивати вміння знаходити у текстах віршів у прозі художні деталі, виявляти їх роль у розкритті картин природи, станів ліричного героя; розвивати вміння визначати провідні теми, мотиви, ідеї прочитаних творів; виховувати філософське сприйняття світу.
розвивати вміння знаходити у текстах віршів у прозі художні деталі, виявляти їх роль у розкритті картин природи, станів ліричного героя; розвивати вміння визначати провідні теми, мотиви, ідеї прочитаних творів; виховувати філософське сприйняття світу.
О б л а д н а н н я: виставка книг та ілюстративний набір «Життя і
творчість І.С.Тургенєва»; аудіозаписи «Віршів у прозі» І.С.Тургенєва «Собака»,
«Горобець», «Жебрак»; музика для релаксації, дидактичний матеріал.
Т и п у р о к у:
урок-співпереживання.
Х і д у р о к у
І.
Підготовка до сприймання.
·
Коротке вступне
слово вчителя чи заздалегідь підготовлених учнів та огляд і коментар до ілюстративного
матеріалу з життя і творчості І.С.Тургенєва. Огляд і презентація його книг.
·
Поглиблення знань з
теорії літератури.
Вірш у прозі – невеликий ліричний твір, наближений за формою до прози
і водночас за ритмомелодикою, настроєвим характером, підвищеною емоційністю та
ліричним сюжетом – до поезії.
Уперше до цього межового жанру звернувся
французький письменник Ш.Бодлер(«Малі поезії у прозі», 1869). Згодом його
розробляли А.Рембо, І.Тургенєв, М.Горький, М.Коцюбинський, В.Стефаник,
М.Черемшина, О.Кобилянська, Ю.Липа та інші. У вірші в прозі поєднуються миттєве
враження і філософські узагальнення. Це надзвичайно гнучка і пластична форма,
що дає можливість виразити внутрішні переживання, настрої і водночас передати
суб’єктивне сприйняття світу, тобто сумістити внутрішнє та зовнішнє. Йому
притаманна фрагментарність, спонтанність, відкритість сюжету тощо. Відомі такі
різновиди віршів у прозі, як «акварелі», «етюди», «шкіци» тощо.
У ч и т е л ь. «Вірші в прозі»
створювалися протягом 1877 – 1882 років. Письменник планував дати дозвіл на їх
публікацію лише після смерті. Однак, давши дозвіл на друк, автор з великим
хвилюванням очікував відгуків на них. Одним із перших відгукнувся П.В.Аннєнков:
«…Общий
их характер просто ослепил меня: темные кружки пошли в глазах. А из этих
кружков стал выделяться удивительно симпатичный образ автора – что за
гуманность, что за теплое слово, при простоте и радужных красках, что за
грусть, покорность судьбе и радость за человеческое свое существование».
Жанр віршів у прозі був
запозичений автором у західноєвропейських письменників. Спираючись на традиції
французької літератури, Тургенєв вводить в російську літературу новий жанр:
ліричний роздум (прозову елегію) чи коротку історію (маленьку новелу, анекдот з
моральним висновком). Так з’явився новий прозовий жанр малої форми у російській
літературі.
Тургенєвській манері «Віршів у
прозі» наслідували такі російські поети і письменники, як К.Д.Бальмонт,
І.А.Бунін, В.М.Гаршин, Я.П.Полонський. В архіві І. Анненського зберігся цикл
(як і у Тургенєва), який складався з 26-ти невеликих віршів в прозі під заголовком
"Autopsia".
·
Оголошення теми,
мети уроку.
В чому особливість «Віршів в
прозі» І.С.Тургенєва? Що робить написане у прозі віршами?
Робота з таблицею «Вірш у прозі як межове жанрове утворення».
Зв'язок із
прозою
|
Зв'язок із
поезією
|
Відсутність рим, віршового розміру, строфічної організації
|
Внутрішня ритмомелодика, чергування довгих та коротких
відтинків ритмізованого тексту, тяжіння до фонетичної впорядкованості,
регулятивності мовлення
|
Оповідний характер
|
Вираження переживань, настроїв, почуттів
|
Присутність розповідача
|
Розповідач – ліричний герой
|
Сюжетність
|
Основний сюжет становлять процеси внутрішнього життя
особистості: плин думок, настроїв, почуттів(ліричний сюжет)
|
Глибокий ліризм, емоційність
оповіді, стислість форми зближують їх з ліричною поезією. Емоційно-ліричний
зміст і організуючий його прозаїчний ритм і утворюють оригінальний жанровий
сплав: вірші у прозі.
У передчутті наближення смерті
згадуючи минуле і роздумуючи про теперішнє, Тургенєв ніби ще раз задумується
над тим, що ж він залишає тут, на землі. Давні роздуми про смисл людського
життя і смерті, любові і мистецтва, молодості і старості заволодівають
письменником.
Вони якнайкраще і найсильніше
відбилися у віршах «Собака», «Горобець», «Жебрак».
ІІ. Сприймання.
·
Слухання аудіо
записів віршів «Собака», «Горобець», «Жебрак».
·
Читаннями учнями
віршів І.С.Тургенєва.
ІІІ. Підготовка до аналізу.
·
Запитання та
завдання за змістом прочитаних віршів.
-
Хто є героями вірша
«Собака», а «Горобець»?
-
Порівняйте образи
оповідача і образи собаки та горобця. Автор їх протиставляє чи показує одним
цілим?
-
Які емоції
переживають герої обох віршів? Підтвердити свою відповідь рядками з тексту.
-
Яким настроєм пронизаний
вірш «Собака», а «Горобець»?
-
Опишіть своє
переживання, які ви пережили під час слухання віршів І.С.Тургенєва.
-
Визначте тему та
ідею вірша «Собака».
-
Назвіть ключові
слова у даному вірші.
-
Спробуйте створити
пантоміму на героїв обох віршів(ліричний герой і собака, молодий і старий
горобець, оповідач, собака Трезор).
-
Що уславлює автор в
образі горобця-захисника?
-
Що пережив господар
собаки? Чим він був найбільше вражений?
-
Як ви розумієте
слово «благоговіти»?
-
Який висновок
робить автор? У яких рядках міститься головна думка твору «Горобець»?
·
Релаксаційна вправа
«Політ птаха».
(Звучить тиха музика – голоси птахів).
Уявіть, що ви знаходитесь на
літньому пахучому лузі. Над вами тепле літнє сонце і високе голубе небо. Ви
відчуваєте себе спокійними і щасливими, дихаєте легко і вільно. Високо в небі
ви бачите птаха, який парить у повітрі. Птах вільно буяє в повітрі. Крила його
розпростерті в сторони. Уявіть, що ви – птах. Уявіть, яку ваше тіло і як
повільно ви парите в повітрі. Ваші крила – ваші руки, легкі і нерухомі.
Насолоджуйтеся свободою і прекрасним відчуттям паріння в повітрі.
Насолоджуйтеся дотиком легкого, ніжного вітерцю…(прогладжування дітей).
вітерець пестить…(ім’я дитини), погладжує…(ім’я дитини). А тепер, повільно
змахнувши крилами, наближайтеся до землі. Ось ми і на землі.
Потягніться і на рахунок «три»
скиньте крила і відкрийте очі. Ви добре відпочили. У вас бадьорий настрій і
прекрасне відчуття польоту, яке зберігається на весь день.
-
Чи відчули ви себе
птахом?
-
Чи змогли б вчинити
так, як дорослий горобець з вірша І.С.Тургенєва?
-
А чим відрізняється
вірш «Жебрак» від двох попередніх?
-
Визначте тему і
головну думку цієї мініатюри.
-
Порівняйте образи
жебрака і оповідача. Що у них спільного, а що відмінного?
-
Яким настроєм
пронизаний вірш у прозі «Жебрак»?
-
Чи бачили ви у
реальному світі жебраків? Які вони? Чому і яких людей називають жебраками?
-
А чи можна назвати
людину без будь-яких духовних цінностей жебраком? Доведіть свою думку.
-
Тепер давайте
узагальнимо наші знання, скориставшись допоміжним матеріалом літературознавців
і критиків.
IV. Аналіз.
·
Робота в групах. Аналіз
віршів з опорою на дидактичний матеріал.
Ø Перша група аналізує вірш «Собака».
Вірш «Собака» займає важливе
місце в збірнику. В ньому Тургенєв роздумує про життя і смерть, про смисл людського існування, про його
швидкоплинність, про спільність людини з
усім живим навколо нього, про тотожність світосприйняття живих істот.
Буря, що розігралася за
вікном, символізує у вірші бурю самого життя, його стихійність, непередбачуваність,
беззахисність перед нею всього живого. Ця буря страшна. Дивляться один на
одного людина і собака, і в очах у них світиться один і той же тремтливий вогник,
думка про те, що «смерть налетит, махнет... своим холодным широким крылом... И
конец!» А стільки прожито, стільки всього в душі и в пам’яті, і все це піде в
нікуди абсолютно безслідно. Думка ця «жмется
пугливо к другой». Страшно усвідомлювати, що всім нашим шуканням, устремлінням,
надіям раптом прийде кінець, і «кто потом разберет, какой именно в каждом из
нас горел огонек». У цій беззахисності
людина нічим не відрізняється ні від собаки, ні від інших істот, тому що все
живе нерозривно зв’язано.
Думки і почуття в цьому вірші,
як і в інших творах збірки, передані емоційно і яскраво. Тургенєв не використовує
розбивку віршів на рядки, не використовує рими, але будь-кому, хто прочитає цей
твір, уже з перших слів стає ясно, що перед ним справжня лірика.
Літературознавець Л. П. Гросман
у своїй статті «Остання поема Тургенєва», присвяченої «Віршам у прозі», писав:
«Это строго согласованное, сжатое тисками
трудной, искусной и совершенной формы, отшлифованное и законченное создание
представляет в своем целом поэму о пройденном жизненном пути...».
Ø Друга група аналізує вірш «Горобець».
Проте мотив смерті, самотності
не являється єдиним і головним настроєм циклу. Звучить у «Віршах в прозі» і
тема вічно відродженого життя, молодості, торжества любові. Приклад цьому –
вірш «Горобець», де любов є силою, яка перемагає своєю самовідданістю смерть.
Захоплений любовним пориванням маленької героїчної пташки, автор приходить до
глибокого філософського осмислення побаченого епізоду, концентруючи свою думку
в заключній фразі вірша: «Тільки нею, тільки любов’ю тримається і рухається
життя». Емоційне переживання конкретного, приватного випадку породжує таким
чином у кінцівці мініатюри підсумкове узагальнення.
Ø Третя група аналізує вірш «Жебрак».
Такий ж багатозначний вірш
«Жебрак», у якому йде мова про дряхлого, вбогого старого, який просить
милостиню. Автор дає цьому герою дуже виразну портретну характеристику: «воспаленные, слезливые глаза»,
«посинелые
губы»,
«шершавые
лохмотья»,
«нечистые
раны».
Дієслова «стонал»,
«мычал»,
«вздрагивал» доповнюють
обтяжливу картину. Тургенєв знайшов досить точну метонімічну конструкцію – старого «безобразно
обглодала бедность».
Далі оповідач говорить про те, що не знайшовши нічого у
себе в карманах, він просто простягнув руку і міцно потис долоню старого. Це не
просто яскраво намальована художником драматична картина з життя. Вірш має
глибокий підтекст. Жебрак – це не тільки той, хто не має матеріальних благ.
Жебраком, нещасним, бідним може бути людина з повними карманами, але пустою
душею. Тому спочатку, коли герой хотів механічно подати милостиню, автор
називає старого «несчастным
существом». Але потім, зупинившись і задумавшись, він говорить, що
це його «брат».
V. Узагальнення вивченого.
У ч и т е л ь. Таким чином, у
тургенєвському циклі в своєрідній жанровій формі отримують своє рішення
найрізноманітніші філософські, морально-естетичні і суспільно-соціальні
питання. Досягнення і творчі пошуки письменника минулих літ знаходять у «Віршах
в прозі» своє підсумкове завершення.
·
Повторне виразне
читання віршів І.С.Тергенєва «Собака», «Горобець», «Жебрак» учнями.
-
Чи є актуальними
питання, підняті російським письменником XIX -го століття І.С.Тургенєвим для нас, жителів XXІ століття? Наведіть приклади.
VI. Рефлексія.
·
«Штрихи» до віршів І.С.Тургенєва.
Вірші
Філософські, багатозначні
Вражаючі, вистраждані, народжені
Зачіпають, хвилюють, переповнюють,
повчають
Невимушено, по-справжньому, мистецьки, стиха, сповна.
Вірші у прозі І.С.Тургенєва актуальні і сьогодні, так як порушують загальнолюдські
проблеми і утверджують моральні цінності доброти, милосердя, гуманності,
духовності.
·
Оцінювання.
Д о м а ш н є з а в д а н н я. Спробувати написати свій вірш у прозі.
ЛІТЕРАТУРА
Т у р г е н е в И.С. Собрание
починений. В 12-ти томах. Ред. Коллегия: М.П.Алексеев, Г.А.Бялый. Т.8. Повести и рассказы 187- - 1883. Стихотворения в прозе. Примеч. Л.М.Долотовой и
Л.Н.Сарбаш. – М.: «Худож. Лит.», 1978. –
527с.
Комментариев нет:
Отправить комментарий