«СВЯТОЇ ПЕРЕМОГИ
ПЕРЕДЗВОНИ…»
Перемога велика, свята.
По степах і долинах розлогих
Ллється пісня, мов повна ріка.
Перемога, народе, це свято
Ветеранів, солдатів, батьків.
Пам’ятаємо, сестро і брате,
Ратний подвиг і славу дідів!
1) Солдате, чуєш?! Весняний розмай
Врочисто фінішує в перегонах.
Готується стрічати рідний край
Святої Перемоги передзвони!
Вже убираються дерева в білий цвіт
І вогняно всміхаються тюльпани.
Ми живемо десятки мирних літ
І сивочолі поруч ветерани.
2) Готують до параду ордени,
Думками повертають в сорок п’ятий.
Все ж Перемогу викувать змогли –
Забути не змогли війну солдати.
Пекучі залишилися сліди.
Усюди, мов зерно, святі могили.
І золотом виблискують рядки –
Дарують поколінням нові сили.
3) Не забува історію народ.
Вшановує полеглих в кожне свято.
І для живих святковий цей акорд
І ця врочиста незабутня дата.
Ми переможцям шлем низький уклін.
Шикуймося, краяни, у колони!
Це перегук народів і століть,
Святої Перемоги Передзвони.
(Пісня «ПЕРЕМОГА» Н.Бучинської)
В е
д у ч и й. Тривалим і важким був шлях, пройдений українським народом до
перемоги. Крізь полум’я нескінченних боїв та битв, страждання і смерть, гіркоту
поразок і радість перемог, знаходячи у собі душевні сили, щоб гоїти тяжкі
травми, завдані війною, ішов народ до вистражданого і довгоочікуваного Дня Перемоги.
А протягом сорока місяців – з 22 червня
1941-го до кінця жовтня 1944-го – Україна була епіцентром воєнних дій.
В руїни і згарища було перетворено 714
міст, 28 тисяч сіл. 1418 днів і ночей ішли воїни вогненними дорогами війни. Все
витримали і перемогли. Перемогли тому, що вели війну справедливу, Вітчизняну.
Перемогли
тому, що відстоювали право на життя.
4) Пам’ятаймо про тих, що безвісті пропали,
Пам’ятаймо про
тих, що не встали як впали.
5) Пам’ятаймо
про тих, що згоріли як зорі,-
Такі чисті і чесні, як повітря прозоре.
6) Пам’ятаймо про тих, що за правду
повстали,
Пам’ятаймо про
тих, що лягли на заставах.
4) Пам’ятаймо про тих, що упали під
танки...
Є в місцях
невідомих невідомі останки.
5) Є в лісах, є у горах, і є під горою –
Менше в світі
могил, ніж безсмертних героїв.
6) Пам’ятаймо про них і у праці, і в пісні –
Хай відомими
стануть всі герої безвісні.
В е д у ч и й. Під час Другої світової
війни Україна втратила вісім мільйонів осіб, з них військові втрати становили
більш як два з половиною мільйони і цивільні – п’ять з половиною мільйонів.
Така надзвичайно висока ціна, яку довелося
сплатити українському народу за Перемогу.
1)
Із півдня на
південь тяглися фронти.
Зі сходу на захід втікали вони.
Палили, вбивали, лякали кати
І бігли до себе, піджавши
хвости.
Вони сплюндрували багато
земель,
Мільйони убили невинних людей,
Стількох скатували у
концтаборах!
Голодних померло не менш на
руках.
2)
Із карти зникали і
села й міста.
Криваві сліди залишала війна.
Планета стогнала, топилась в
крові,
Кричала й волала: «Прокляття
війні!»
Не бути фашизму і злу на землі!
Не бути ні сонцю, ні небу в
імлі!
Не бути народам в неволі й
пітьмі!
Р А З О М: Війні і
насильству говоримо: «Ні!»
3)
Де ти, юначе
коханий?
Де ти, соколику мій?
Час і війна невблаганні –
Сиплять у зачіску сніг.
Як ти, рідненьке серденько,
Б’єшся з батьками врівні?!
Ти ж ще такий молоденький!
Страшно за тебе мені.
Рвуться навколо снаряди…
Пекло… Чистилище… Смерть…
З півдня і до Ленінграда
Знищені землі ущерть…
Наші стріляють гармати –
Ворог уже відступа.
Як ти, вкраїнський солдате?
Жде тебе юна жона.
В е д
у ч и й. Жінка і війна… про це не можна говорити без хвилювання. Мати, любляча
дружина, турботлива сестра чи кохана – вона нарівні з чоловіком рішуче і
відважно стала на захист Батьківщини в грізні роки воєнного лихоліття.
Скільком із них так і не пощастило
героїнею ввійти у мирне життя, створити сім’ю, бути коханою, народити дітей.
5)
Розрослася червона
калина,
Воду п’є зі старого ставка.
Тут чекала з війни мати сина,
Мов тополя, красива й струнка.
Прикладала тривожно долоні,
Задивлялась на синюю даль
І ковтала все сльози солоні,
Доки серце не з’їла печаль.
6)
Рік за роком
проходив безслідно.
Колосились у полі жита.
Не вертався синок її рідний
Слухать пісню в саду солов’я.
4)
Не приходив до неї
у хату –
Зрідка хлопець приходив у сни,
Бо і спати вона не лягала,
А чекала все сина з війни.
Не прийшов… Не всміхнувся до
мами…
Залишився навік молодим…
А чекання застигло з роками
У скорботнім граніті німім.
(Танок «ЖУРАВЛИ»)
3) Ось ветеран готує ордени
І натирає їх до блиску.
Так він прийшов колись з війни,
Не маючи ні сил, ні зиску.
Ніхто в селі солдата не
зустрів,
Лиш вітер і гарячий попіл.
Одвірок тут останній догорів
І зойк зірвавсь, немов останній
постріл.
2) Сказать солдат нічого не
зумів,
До серця притулив той попіл.
Із попелу життя він відродив,
Цей гордий український сокіл.
1)
А дух нещадної
війни
Літав ще довго чорним круком.
Нема для нього давнини.
Немає забуття для звуків.
В е д у ч и й. Перебирає мовчки
ветеран,
Готує ордени до свята.
В душі пече від давніх ран,
Та давності немає датам.
На
сьогодні в Україні проживає два з половиною мільйони ветеранів. Низький уклін і
слава ветеранам Великої Вітчизняної! Здоров’я вам, турботи і уваги від людей та
держави!
(Пісня М.Шпак «9ТРАВНЯ»)
1)
Відлунав вже салют
Перемоги.
Урочистий пройшов парад.
На устах – фронтові дороги.
У руках – переможний стяг.
2)
Поіменні читались
списки.
Обривалось чиєсь життя.
У граніті і обеліски
Обпікають людські серця.
3)
Імена та довічний
спокій
Для журавок і тих орлят,
Що в далекі воєнні роки
Не прийшли із фронтів назад.
4)
Опалила війна всім
душі
І лишила навіки сну.
Неслухняні повільні рухи
Проганяють з щоки сльозу.
5)
І не може інакше
бути
Від глибоких болючих ран.
Зараз в мирі і діти й внуки.
Не несуть той страшний тягар.
6)
Тільки пам’яті хай
нам стане!
Не паплюжмо священних дат!
Бо змогли лише ми, слов’яни,
В сорок п’ятім Берлін узять.
В е д у ч и й. «Зарозумних»
тепер багато,
Перевертнів і суддів теж.
Не чіпаймо врочисте свято
І полеглих за нього теж!
СЛАВА ВЕТЕРАНАМ!
Р а з о м . СЛАВА!
В е д у ч и й. СЛАВА
ПЕРЕМОЖЦЯМ!
Р а з о м. СЛАВА!
В е д у ч и й. СЛАВА УКРАЇНІ І
ЇЇ НАРОДУ!
Р а з о м. СЛАВА!
В е д у ч и й. ЗІ СВЯТОМ,
ДОРОГІ КРАЯНИ!
З ДНЕМ ПЕРЕМОГИ!
Р а з о м. УРА! УРА! УРА!
Комментариев нет:
Отправить комментарий