Авторський сценарій до Дня визволення Котелевщини від німецько-фашистських загарбників

«Я тобі розповім, дитино …"

М е т а: вшанувати пам'ять воїнів-визволителів Котелевщини від німецько-
фашистських загарбників; висловити подяку сучасного покоління усім, хто подарував мирне небо над головою; виховувати почуття обов’язку перед Пам’яттю полеглих у роки Великої Вітчизняної війни.

Т и п   з а х о д у: монолог-звернення  учасників дійства до Сучасної Дитини. Ф о р м а   п р о в е д е н н я: театралізоване дійство.

А т р и б у т и: екран і фрагменти кінохроніки; смолоскип зі свічкою; пісня на військову тематику; танок «Катюша»; танцювальний супровід до пісні на мотив «Маленькая страна» чи іншої про щасливе дитинство з іграшками.

В і к о в а   к а т е г о р і я: діти молодшого, середнього і старшого шкільного віку. Можливе залучення дорослих.

Ч а с   п р о в е д е н н я: віршований монтаж до 10 хвилин, разом – до 20 хвилин.

СТРУКТУРА ЗАХОДУ

ЧАСТИНА ПЕРША

А) Виступ Сучасної дитини.

Б) Голос Прадіда-воїна.

В) Пісня на військову тематику про воєнні роки.

ЧАСТИНА ДРУГА

А) Монолог Солдата.

Б) Танок «Катюша».

ЧАСТИНА ТРЕТЯ

А) Монолог Матері.

Б) Покладання квітів молодими матерями з дітьми до пам’ятника Скорботної Матері.

ЧАСТИНА ЧЕТВЕРТА

А) Монолог Жінки-Землі.

Б) танцювальний супровід до пісні про щасливе дитинство.

ЧАСТИНА П’ЯТА

А)  Монолог Жінки-Пам’яті.

Б) Подяка Сучасної дитини.

ХІД І ЗМІСТ ЗАХОДУ

ЧАСТИНА ПЕРША

 (Виходить-вибігає хлопчик молодшого шкільного віку. Оглядається навколо. Дивиться, прикладаючи руку до очей, у натовп. Ходить при цьому по сцені. Розводить руками. Здивовано і схвильовано):

А) Виступ Сучасної дитини.

О, день ясний і добрі люди,

І квітів сонячних розмай…

І урочистість поусюди…

Чому? Якби ж  хто підказав.

Я знати хочу, мамо й тату,

Чому велике зібрання?

Я угадав уже солдата,

Хоча не пізнане ім’я.

Навколо гості й ветерани…

Чому, учителю, чому?!

Мені здається, біль і рани

Єднають рідну Котельву.

А я, Дитина Сьогодення,

У мріях, радощах живу.

Тож знати хочу достеменно,

Куди і з чим в життя іду?

 (НА ЕКРАНІ – КАДРИ ХРОНІКИ ВОЄННИХ ЛІТ НА КОТЕЛЕВЩИНІ)

Б) (з-за сцени)Голос Прадіда-воїна

Я тобі розповім, дитино,

Про те, що діялось давно…

… Війна лишала нам руїни…

Стогнало й плакало село.

Фашисти нищили родини

І край – на попіл без жалю.

А ми не гнули кату спини,

А боронили Котельву.

Щоб рідний край і рідна хата

У маках, соняхах цвіла.

Щоб пісня линула крилата

І в щасті, внуки, ви зросли.

Ми піднімалися, як птиці,

Літали, билися на смерть.

І порох сипався на лиця.

Безстрашним був останній герць.

Себе  ми, хлопче, не жаліли –

Звільняли дружно рідний край.

Нехай же пам'ять не зотліє.

Минуле ти не забувай!

В) Пісня на військову тематику про воєнні роки.

(Виконується  представниками СТАРШОЇ ВІКОВОЇ КАТЕГОРІЇ)

ЧАСТИНА ДРУГА

 (Виходить ЮНАК ПРИЗИВНОГО ВІКУ у військовій формі і плащі, зі зброєю в руках.

НА ЕКРАНІ – кадри З ФРОНТОВОГО ЖИТТЯ СОЛДАТ)

А) Монолог Солдата

 А знаєш, брате, скільки нас в могилах?..

Незатишно й самотньо в глибині…

Вітчизні віддали останні сили –

Тому так легко й хороше мені.

Я молодим тримав військову зброю.

 На фронт ішов із мужністю в очах.

Свободу ніс твердою я ходою,

Запалюючи радість у серцях!

Я Котельвою гнав додому ката,

Вдивляючись у очі матерів.

Зі мною був і Бог, і Божа Мати,

Бо рабства я душею не терпів.

Я жив весь час великою любов’ю

І йшов під кулі завжди, як солдат.

Нехай спливав в бою ночами кров’ю,

Вслухаючись у гуркіт канонад.

Б) Виконується танок «Катюша».

ЧАСТИНА ТРЕТЯ

 (НА СЦЕНІ – ЖИВИЙ ПАМ’ЯТНИК СКОРБОТНОЇ МАТЕРІ.

НА ЕКРАНІ – кадри З ВІЙСЬКОВОГО ЖИТТЯ ЖІНОК-САНІТАРОК, МАТЕРІВ.

Виходить дівчина старшого шкільного віку у сивій перуці і довгому відповідному вбранні Матері)

А) Монолог Матері

Сини мої, онуки, соколята…

Кровиночки малесенькі мої…

Оплакує й сьогодні сива Мати,

Зозулині виводячи пісні…

Я ж вас ростила, ніби Божу квітку.

Ночей не спала, тисла до грудей.

Не закривала я на мить і хвіртки –

Привітною зверталась до людей.

А час прийшов – і вас забрав без спросу

Безжально на палаючі фронти.

Стелилися в дворі дощі і роси,

Бо ви пішли від мене навіки.

Сини мої, онуки, соколята,

Ви в пам’яті людській і у мені…

За мир злетіли в небо, як орлята.

ВІД МАТЕРІВ ВІЙНІ КАЖУ Я : «НІ!»

Б) ГОЛОС ЗА СЦЕНОЮ: Покладання квітів молодими матерями з дітьми до пам’ятника Скорботної Матері.

ЧАСТИНА ЧЕТВЕРТА

(ВИХОДИТЬ ЖІНКА В УКРАЇНСЬКОМУ довгому ВБРАННІ.

НА ЕКРАНІ – кадри З МИРНОГО ЖИТТЯ КОТЕЛЕВЩИНИ:

- КРАЄВИДИ КОТЕЛЬВИ;

- ГОСПОДАРСТВА, КУЛЬТУРНО-ОСВІТНІ ЗАКЛАДИ;

- СВЯТО ВРОЖАЮ, КВІТІВ тощо)

А) Монолог Жінки-Землі

Я ввібрала в собі колоски від пшениці,

Сльози й втрати батьків, матерів.

Чистотою вирують криниці

І чимало ошатних доріг.

Мої груди наповнені болем

І полеглими, тими, хто сплять…

Не впиваємось, браття, ми горем.

Не вертаємось, сестри, назад.

Розбудовуєм нашу країну.

Розбудовуєм рідний наш край.

Бережемо свою Батьківщину,

Наш маленький і сонячний рай!

Б) танцювальний супровід до пісні про щасливе дитинство.

(ЗВУЧИТЬ ПІСНЯ ПРО ЩАСЛИВЕ ДИТИНСТВО або на мотив «Маленькая страна» у виконанні дітей середньої вікової категорії. Пісня супроводжується ТАНКОМ З ЛЯЛЬКАМИ учнями молодшого шкільного віку)

(Варіант слів на мотив пісні «МАЛЕНЬКАЯ СТРАНА»

У Всесвіті є така планета:

Зветься вона Земля.

Люблять її дорослі й діти,

Хоч вона і мала.

Все навкруги цвіте й буяє,

Щедрий дає врожай.

І нам життя Земля  дарує –

Це найдорожчий дар.

Приспів. Рідна моя Земля,/2р

                 Вічно живи й квітуй у світі,

                 Щастя даруй, життя.

Глянь на красу природи гарну –

Більше ніде нема.

Лиш на Вкраїні-батьківщині

Літо, весна й зима.

Осінь нам хліб у дім приносить,

Радість, здоров’я теж.

Це незалежність для людини.

Вдячні за мир – без меж.

             Приспів.

Є на Землі Ковпак й Полтава,

І Котельва – у ній.

Он над селом краса-заграва –

Славу співаєм їй,

Бо це наш край і батьківщина,

Отчий наш тут поріг.

Слався, квітуй, моя країно,

Святий наш оберіг.

              Приспів.

Разом. Рідна Земля, живи!

ЧАСТИНА П’ЯТА

(ВИХОДИТЬ Жінка-Пам’ять у довгій чорній сукні з книгою Пам’яті РАЗОМ із СУЧАСНОЮ ДИТИНОЮ.

НА ЕКРАНІ – кадри ВШАНУВАННЯ ПАМЯТІ ЗАГИБЛИХ У РОКИ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ,

- ПАМЯТНІ МІСЦЯ КОТЕЛЕВЩИНИ,

- УРОЧИСТОСТІ ДО ДНЯ ПАРТИЗАНСЬКОЇ СЛАВИ та до ДНЯ ПЕРЕМОГИ)

А)  Монолог Жінки-Пам’яті

У нашім краї є славетні знаки,

Скрижалі, закарбовані навік.

Вшановані землянами солдати…

Буяють квіти рясно з року в рік.

Живе Ковпак і партизанська слава.

Злітають разом з прапором у вись.

І незалежна святиться держава,

Із піснею зривається в блакить.

У кожнім кроці й поступі нащадків

Славетні й ратні подвиги дідів.

Збираємось у вересні на згадку

Про звільнення країни від катів.

(НА СЦЕНУ ВИХОДЯТЬ УСІ УЧАСНИКИ ДІЙСТВА, БЕРУТЬСЯ ЗА РУКИ І УТВОРЮЮТЬ СЕРЦЕ НАВКОЛО ЖІНКИ-ПАМ'ЯТІ. ПРИНОСЯТЬ з собою СМОЛОСКИП ЗІ СВІЧКОЮ. НА ЗАДНЬОМУ ПЛАНІ СТАЮТЬ ВИЩІ РОСТОМ, НА ПЕРЕДНЬОМУ – НИЖЧІ, щоб було видно Жінку-Пам'ять. Вона стоїть У ЦЕНТРІ СЕРЦЯ)

Сучасні діти, ви – наше майбутнє!

Звертаюся з надією до вас.

Історію батьків ви не забудьте

(ВІДДАЄ КНИГУ ПАМ'ЯТІ СУЧАСНІЙ ДИТИНІ, яка підходить до неї і залишається поруч до кінця)

Ця мить й хвилина пам’ятна – для вас!

(ЗАПАЛЮЄТЬСЯ СВІЧА ПАМ'ЯТІ. СЕРЦЕ РУХАЄТЬСЯ ВПРАВО-ВЛІВО НА МІСЦІ, ніби б’ється і дихає. Жінка-Пам'ять ПІДНІМАЄ ВГОРУ СМОЛОСКИП)

Б) Подяка Сучасної дитини

Складаю я урочисту Подяку

Прапрадідам і воїнам-братам.

Я пам’ятатиму цю мить і світлу дату!

Майбутнім дітям Пам'ять передам!

Жінка-Пам'ять.  Слава ветеранам!

УСІ РАЗОМ. Слава!

Жінка-Пам'ять. Слава переможцям!

УСІ РАЗОМ. Слава!

Жінка-Пам'ять. Слава Україні і її народу!

УСІ РАЗОМ. Слава! Слава! Слава!

Жінка-Пам'ять. Зі святом, дорогі краяни!

УСІ РАЗОМ. З днем визволення, Котелевщино!

УКЛІН ВІД УЧАСНИКІВ ДІЙСТВА УСІЙ ГРОМАДІ

(Жінка-Пам'ять бере за руку Сучасну дитину, а вона – іншого учасника Серця – і так ланцюжком сходять зі сцени)