Твір. «Премудрий гідальго Дон Кіхот із
Ламанчі».
Дата написання. 1605, 1615.
Історія написання. Задум книги виник у в’язниці. І
частина книги побачила світ у 1605 році, мала великий успіх. Письменник
розпочав роботу над ІІ частиною твору, раптом вийшло продовження його «Дон
Кіхота», підписане псевдонімом Алонсо Фернандес де Авельянеда. Обурений Сервантес за кілька місяців завершив
ІІ частину свого твору, не проминувши нагоди поглузувати над «Лже-Кіхотом» та
його автором.
Жанр. Роман.
Теорія літератури. Вічний образ – образ, який створено давно, але не втратив своєї актуальності до цього часу
і вийшов за межі того твору і епохи, де він «народився».
Тема. Боротьба поезії благородних
поривів із прозою життя (І.Франко).
Ідея. Книга задумана як пародія на
рицарські романи і трагікомічний епос іспанського життя.
Головна проблема. Конфлікт між ідеалом та
дійсністю.
Сюжет. Опис мандрів іспанськими містами
та провінціями двох героїв – фантазера і мрійника Дон Кіхота і розсудливого,
практичного, корисливого Санчо Панси. Подорожуючи, герої зустрічаються з людьми
різних соціальних верств, часто потрапляють у неприємні ситуації, переживають
різні пригоди. Перед нами проходить більше 600 різних персонажів – дворяни й
вівчарі, священики й розбійники, купці й лакеї, селяни, солдати, каторжани.
Своєрідність твору.
Задум – пародія
на рицарські романи.
ü Комізм зображуваних ситуацій.
ü Багатогранність образу Дон
Кіхота.
ü Контраст у зображенні Дон Кіхота
й Санчо Панси.
ü Духовне зростання героїв.
ü Багатство мови твору.
ü Гуманістичне спрямування роману.
Висновок. Книга Сервантеса проникнута
глибоким реалізмом і гуманістичними ідеями. Письменник помітив і першим
художньо інтерпретував життєве явище, властиве усім поколінням і народам, яке
дістало назву «донкіхотство». Це явище письменник побачив у реальній дійсності.
Життя іспанського королівства дуже нагадувало недолугі дії героя роману.
Багатозначні тлумачення «донкіхотства»
забезпечили головному героєві роману чільне місце в галереї вічних образів
світової літератури.
Зв'язок з іншими
видами мистецтва. Міжпредметні зв’язки. Географія. Іспанія. Історія.
Лицарство у середні віки.
Образотворче
мистецтво. Портрет
Сервантеса роботи Х.де Хуагера. Г.Доре, У.Хогард, О.Дом’є, Л.Бруні,
і.Бродський, Кукринікси. Ілюстрації до роману.
Музика. М.Глинка. «Арагонська хота».
М.Римський-Корсаков. «Іспанське капричіо». Л.Мінкус. «дон Кіхот» (балет).
А.Рубінштейн. «Дон Кіхот. Музична картинка». Р.Штраус. «Дон Кіхот. Симфонічні
варіації». К.Караєв. «Дон Кіхот. Симфонічні гравюри». Е.Жак-Далькроз. «Санчо
Панса» (опера). Ж.Массне. «Дон Кіхот» (опера).
Театр і кіно. Х/ф «Дон Кіхот» (СРСР, реж.
Г.Козинцев).
Архітектура,
скульптура та прикладне мистецтво. А.САл і К.Валера. пам’ятник Сервантесу в Мадриді. Мечеть
в Кордові. Палац Альгамбра в Гранаді.
Думки митців та
критиків. Серце
Дон Кіхота й кмітливість простодушного Санчо Панси не полиняли від часу. (І.Еренбург)
У донкіхотстві… високе начало самопожертви, тільки
підмічене з комічного боку. (І.Тургенєв)
Сервантес задовго до Вальтера Скотта написав справжній
історичний роман. (В.Бєлінський)
Відкриття цієї книги… можливо, найважливіша подія мого
життя. (Стендаль)
… смішне в донкіхотстві те, що благородний рицар
намагається оживити давно віджиле минуле. (Г.Гейне)
«Дон Кіхот» - величезна сатира на людську захопленість. (Г.Гейне)
Я ревно плакав, коли шляхетному рицарю за блародство
платили невдячністю та били його. (Г.Гейне)
Успіх Сервантеса куплений дорогою ціною морального
занепаду його батьківщини. (Дж.Байрон)
Комментариев нет:
Отправить комментарий