Тема уроку: Мольєр –
найталановитіший комедіограф французького та всесвітнього класицизму. Комедія
«Міщанин-шляхтич».
Мета:
ознайомити учнів з життям і творчістю Мольєра, історією написання
комедії «Міщанин-шляхтич», поглибити знання учнів з теорії літератури;
визначити творчі принципи письменника; виховувати почуття гумору і здорового
глузду.
Тип
уроку: комбінований.
Мольєр мав величезний вплив на сучасне йому
суспільство
і високо підняв
французький театр, що змогла зробити
не просто
талановита людина, а геній. Французи
мають повне
право гордитися комедіями,
або, краще
сказати, театром Мольєра,
бо Мольєр
дав їм цілий театр.
В Бєлінський
Структура уроку
1.
Організаційний
момент.
2.
Бесіда
за запитаннями вчителя(перевірка домашнього завдання).
3.
Нова
тема:
А) розповідь учителя про Мольєра;
Б) робота з епіграфом;
В) визначення творчих принципів Мольєра;
опрацювання статті підручника (с.232 – 233);
Г) словникова робота: комедія;
Д) колективна робота з опорною схемою твору.
4.
Підбиття підсумків уроку.
5.
Домашнє завдання.
Хід уроку
І.
Організаційний момент.
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
Бесіда за запитаннями вчителя.
Що означає слово «класичний»?
Які
ідеали утверджувало мистецтво класицизму?
Чому
воно так називалося?
Художні
принципи класицизму. Які вони?
Які
жанрові форми використовували письменники-класицисти?
Кого
з французьких класицистів ви знаєте?
ІІІ. Нова тема.
1.
Розповідь
учителя.
Творчість Мольєра збіглася з періодом розквіту
абсолютизму
у Франції. Він – комедіограф. Справжнє ім’я Мольєра – Жан-Батіст Поклен. Ві6н був
сином процвітаючого буржуа, що володів шпалерною майстерною і крамницею. Це
давало йому право на титул «королівського оббивальника» і посаду кімнатного
слуги короля. Коли у Поклена народився первісток, він передав йому своє ім’я, а
в майбутньому мав намір передати титул і професію. Хлопчик навчався в
Клермонському коледжі, де одержав ґрунтовні знання давніх мов і основ інших
наук. Професія батька не приваблювала юнака. Не став він і юристом, хоча склав
в Орлеанському університеті екзамен на знання адвоката. Ще хлопчиком Жан-Батіст
захопився театральними видовищами, мріяв про сцену. І мрія перемогла.
Подолавши опір рідних, він відрікся від
усього, до чого його готували, і організував невелику трупу «Блискучий театр».
Не було ні даху над головою, ні досвіду. Не вистачало грошей і підходящих п’єс,
які могли б привернути увагу публіки. Театр закрили, а Мольєр опинився в
борговій в’язниці, звідки його викупив з відповідними повчаннями батько. Невдалий
початок не зупинив Мольєра. Він склав на фургон театральний скарб і поїхав
шукати щастя в провінцію, де пробув 13 років. Спочатку і тут Мольєра чекала
невдача. Глядачів не приваблювали трагедії, які він ставив зі своїми
друзями-акторами. І тоді Мольєр сам почав писати п’єси-комедії в народному
стилі. Провінція збагатила художника слова дослідом. Тут він «відкрив» у собі
артиста, режисера, драматурга. На 13-му році поневірянь його запросили на
королівську сцену. Ставили «Любовну досаду». Спектакль мав великий успіх. Театр
визнав сам король і надав право ставити вистави в одному з королівських
театральних приміщень. Не6забаром Мольєр дав життя комедії «Смішні манірниці»,
в якій висміяв звичаї, пихату мову, химерні манери аристократок. Вистава
викликала невдоволення і навіть ворожнечу високопоставленої публіки, але
прихильність короля була незмінною, оскільки він хотів примусити театр Мольєра
служити своїм витівкам.
У 1664 році Мольєр написав комедію
«Тартюф» - злу сатиру на лицемірне французьке духовенство,святенників, нероб.
Церковники оголосили Мольєрові віну і вимагали спалити його на вогнищі. Але
автор комедії не здавався.
Кінець 60-х років XVIІ століття став періодом розквіту творчих сил
драматурга. У цей час написані найкращі комедії Мольєра – «Тартюф», «Дон Жуан»,
«Мізантроп», «Скнара», «Міщанин-шляхтич». Вороги і далі пильнували за ним. Вони
скаржилися королеві, розпускали всілякі плітки. Але Людовик, який любив веселі,
дотепні вистави Мольєра, осаджував декого зі свого оточення. Комедіограф
продовжував плідно працювати як драматург і актор. У 1673 році він написав
«Удаванохворого», де блискуче виконав роль Аргана. 17 лютого того ж року під
час цієї вистави виконавцю головної ролі стало погано. Публіка була в захваті.
Так природно зображав Мольєр страждання Аргана. Але це вже була не гра. З
театру Мольєра винесли на руках темної ночі. Шукали лікаря, але не знайшли.
Кров, що ринула горлом, обірвала життя драматурга. Чотири дні церковники не давали дозволу
поховати безбожника-актора. І тільки завдяки втручанню короля вдова одержала
дозвіл поховати його за огорожею цвинтаря. А через 119 років останки Мольєра
було перенесено до мавзолею. В знак пам’яті про великого комедіографа і актора
кожен рік у день його смерті театр французької комедії ставить «Удаванохворого»
- лебедину пісню Мольєра.
Публіка вшановує його пам'ять хвилиною
мовчання. «Для його слави нічого не потрібно, але для нашої потрібен – ВІН», -
гласить надпис на пам’ятнику Мольєру, що стоїть у залі урочистих засідань
Французької академії.
Дуже високо цінували Мольєра творці
російської драматургії – Фонвізін, Грибоєдов, Гоголь, Островський.
2.
Робота з епіграфом уроку.
3. Визначення творчих принципів Мольєра; опрацювання статті підручника
(с.232 – 233):
- введення в комедії елементів драматичної
дії;
-
поєднання комічних характерів з комічними обставинами;
-
в сонові комізму лежить невідповідність реальних подій тому, як вони
сприймаються персонажем;
-
головна риса будь-якого головного персонажа – комічна пристрасть, манія;
-
творчий метод – гармонія серця та здорового глузду:
-
тематика комедій:
ü висміювання
дворянства;
ü висміювання бюргерського
середовища;
ü висміювання
лікарів;
ü висміювання
представників католицької церкви.
Висновок. Мольєр
– майстер і творець високої комедії.
4.
Словникова
робота.
Комедія(грецьк.
– весела процесія, ода-пісня) – драматичний твір, у якому засобами гумору та
сатири(с.231) розвінчуються негативні суспільні та побутові явища,
розкривається смішне в навколишній дійсності чи в людині.
Комедія
як жанр зародилася в Стародавній Греції. Одним із найвидатніших драматургів
тієї пори був Аристофан. Вершиною комедійних здобутків епохи Відродження стали
твори Шекспіра. У XVIІ ст.. великою популярністю користувалися комедії
Лопе де Вега та Кальдерона де ла Барка. Найвищого розквіту в добу класицизму
комедія досягла в творчості Ж.-Б.Мольєра.
Витоки української комедії – в
інтермедійній частині шкільної драми та вертепу XVIІ – XVIІІ ст.. У центрі уваги національних авторів
опиняється родинне життя героїв, їх побутові взаємини: «Москаль-чарівник»
І.Котляревського, «Сватання на Гончарівці» Г.Квітки-Основ’яненка та ін..
У XІX - XX ст.. комедія набуває більш соціального,критичного
звучання, що характерно як для західноєвропейських, так і українських
літератур.
5. Повідомлення
про твір «Міщанин-шляхтич».
У спадщині великих художників дорогий
кожен рядок. Цінне все написане ними, але навіть у геніїв бувають 2-3 твори,
які принесли їм найбільшу славу і котрі впливають на наступні покоління з
найбільшою силою. У Мольєра ними стали «Тартюф» і «Міщанин-шляхтич». Суспільне
значення обох комедій надзвичайно велике – у них розвінчав головні кумири
сучасного йому суспільства: авторитет церкви і плазування перед аристократами.
У «Міщанині-шляхтичі» ореол зверхності, який здавна сяяв над класом дворян і
осліплював решту нації, проявився у всій мізерності своїх фальшивих вогнів, і
стало зрозуміло, що дворянське звання може служити прикриттям для вельми
непорядних учинків. Але сатира Мольєра націлена не тільки проти вищих верств
суспільства, вона боляче зачіпала і ту частину 3-го стану, яка стала жертвою
чужих для свого класу уявлень.
5.
Самостійна
робота з підручником.
З’ясування історії написання комедії(с.231 – 232).
6.
Робота учнів у
зошитах.
7.
Колективна
робота з опорною схемою-конспектом (паспортом) твору Мольєра «Міщанин-шляхтич»(друкований
чи електронний варіант ).
Автор.
Мольєр (Жан-Батіст Поклен) (1622 – 1673) – французький комедіограф.
Твір.
«Міщанин-шляхтич».
Дата
написання. 1670.
Творча
історія. У 1669 році король Людовік XIV приймав у своїй резиденції у
Версалі турецьких послів на чолі з Солиманом-Агою. Турків змусили чекати, а
потім прийняли їх у галереї Нового Палацу, що була прибрана надзвичайно
розкішно. Король сидів на троні, а на вбранні короля було діамантів не менш як
на 14 млн. ліврів. Однак Солиман-Ага ніяк не виказав свого захоплення. У нього
був такий вираз обличчя, начебто в Туреччині всі носять костюми з діамантами.
Поведінка турецької делегації не сподобалася королю. І він наказав придворному
композитору і драматургу написати п’єсу, що висміювала б турків. Так був
створений «Міщанин-шляхтич». Прем’єра вистави відбулася 14 жовтня 1670 р. в
Шамборі.
Жанр.
Комедія-балет.
Теорія
літератури. Комедія-балет –
різновид комедії, в якому поєднуються слово, танець, пантоміма, музика,
образотворче мистецтво. Характерна для мистецтва XVII ст.
Тематика.
1. Зображення прагнення пана Журдена потрапити у вище товариство, стати
шляхетним дворянином. 2. Викриття лицемірної моралі аристократії.
Ідея.
Насмішка над невіглаством буржуазії і сатира на дворянство.
Основний
конфлікт. Конфлікт між пристрастю і розумом.
Сюжет.
Пан Журден – малокультурний міщанин, засліплений бажанням увійти до
аристократичного світу. Він познайомився з марнотратним графом Дорантом і
готується таємно від дружини прийняти в своєму домі маркізу Дорімену. Вчителі
дають йому різні поради. Пан Журден чекає гостю в химерному костюмі. Він не дає
згоди на одруження своєї дочки з Клеонтом. Тому юнак вирішив провчить пана.
Перевдягнутий на турецького вельможу, він просить у пана Журдена руки його
дочки. Маркіза тішиться. Комедія закінчується весіллям трьох закоханих пар:
маркізи і графа, Люсіль і Клеонта, їхніх служниці і слуги, Ніколь і Ков’єля.
Композиція.
Комедія складається з V актів. Перші два акти є експозицією: знайомимося з
характером пана Журдена. Активні події розгортаються з ІІІ акту. Маркіза і граф
розігрують пана Журдена на бенкеті (ІІІ, IV акти). Потім його розігрує Клеонт
(IV, V акти). В V акті наступає розв’язка. П’єса побудована за типовою
мольєрівською схемою.
Простір
і час. Всі події відбуваються протягом одного дня в будинку пана Журдена.
Образи.
Позитивні: пані Журден, Клеонт, Ковєль, Люсіль, Ніколь. Негативні: пан Журден, граф Дорант, маркіза
Дорімена, вчителі.
Висновок.
Мольєр у комедії викриває таких спритних людців, які прагнуть якнайкраще
влаштуватися в суспільстві, збагатитися за рахунок інших нечесними методами.
Мольєр весело сміється одночасно і з тих, хто дає себе піддурити. Але
комедіограф вірив у велику шляхетність людини. За його переконанням, здоровий
глузд і щирість завжди перемагають. Це твір літератури класицизму.
Традиції.
1. Єдність місця і часу. 2. Протиставлення негативних і позитивних персонажів.
3. Викриваються соціальні та людські вади.
Новаторство. 1. Наявні риси реалізму. 2. Комедія піднесена
на нову висоту. 3. Мотиви поведінки обумовлені певним становищем людини у
суспільстві. 4. Порушення трьох єдностей. 5. Використання традицій народного
театру. 6. Введення балету та співів в структуру комедії. 7. Орієнтація на
смаки не вищого класу, а широкої публіки.
Наслідування.
Російський драматург О.Грибоєдов частково використав сюжет твору «Мізантроп»
для п’єси «Горе з розуму». І.Карпенко-Карий створив на основі п’єси
«Міщанин-шляхтич» сюжет «Мартина Борулі». Бичок з комедії М.Кропивницького «Глитай, або ж Павук» нагадує мольєрового
Тартюфа. Л.Українка звернулася до образу Дон Жуана у «Камінному господарі».
Зв'язок
з іншими видами мистецтва. Образотворче мистецтво. Портрет Мольєра роботи
Ш.Лебрена.
ІV. Підбиття підсумків уроку.
1.Дати відповідь на питання.
Чому
ми називаємо Мольєра майстром «високої комедії»?
В
чому проявилася його любов дот театру?
Назвіть
творчі принципи комедіографа. В чому їх новизна?
Який
факт лежить в основі написання комедії «Міщанин-шляхтич»?
Що
таке комедія-балет?
Визначте
тему та ідею комедії.
Перелічіть
традиції і новаторство комедії «Міщанин-шляхтич».
Хто
з драматургів наслідував великого Мольєра?
2.
Робота
в зошитах. Виписати найвідоміші п’єси Ж.-Б.Мольєра.
Домашнє завдання. Прочитати І-ІІ
дію комедії.
Комментариев нет:
Отправить комментарий