Дж.Байрон. «Паломництво Чайльд Гарольда»

Автор. Джордж Гордон Байрон (1788 – 1824) – англійський поет.

Твір. «Паломництво Чайльд Гарольда»

Дата написання. 1812; 1816 - 1818

Творча історія. Під впливом подорожі країнами Середземномор’я виникли перші дві пісні. Навесні 1818 Байрон був змушений залишити Англію. Саме у вигнанні були написані й видані 3 і 4 пісні твору. Паломництво – мандрівка до дорогих святих місць. Чайльд – в середньовічній Англії звертання до юнаків шляхетного походження. Твір уславив ім’я Байрона.

Жанр. Ліро-епічна поема.

Теорія літератури. Спенсерова строфа — різновид нони(нона - інтервал); строфа, створена англійським поетом XVI ст. Е.Спенсером у поемі "Королева фей". Для неї властивий п'ятистопний ямб, але останній рядок — із шестистопним ямбом. Має римування за схемою: абаббвбвв. Застосовуються окситонні та парокситонні рими. Зразком такої строфи вважається поема Дж.Байрона "Мандри Чайльд-Гарольда".

Тема. Розповідь про те, що побачив і про що дізнався автор у реальному світі.

Ідея / Ідейний зміст. Розрив з лицемірним і розпусним світським суспільством і подолання зла шляхом самоусунення від його носіїв.

Особливості сюжету. Сюжет у вторі відсутній. У поемі передаються враження від мандрівки.

Композиція. І пісня – Гарольд подорожує Португалією та Іспанією (1812). ІІ пісня – Гарольд відвідує Грецію та Албанію (1812). ІІІ пісня присвячена подорожі Гарольда до Бельгії (1817), супроводжується роздумами про революцію у Франції; IV пісня присвячена Італії (1818). Особливість композиції в тому, що кінець кожної пісні означає завершення розкритої в ній теми або системи спостережень, до яких автор більше не повертається. Єдність твору надає образ автора; образ Чайльд Гарольда, який, за словами Байрона, «введено до твору, щоб надати йому якоїсь зібраності»; строфа, в якій скрізь 9 рядків, римування послідовне і однакове (абаббвбвв), що надає поемі єдність побудови, сувору організованість.

Образи. Поема двох головних героїв: Чайльд Гарольда, охопленого розчаруванням та байдужістю до всього побаченого, та самого автора (він же – ліричний герой), що жадібно вбирає в себе нові враження. Чайльд Гарольд належав до поважного роду; жив в Альбіоні (йому за 30 років); заповнив дні примхами розпусти; спізнав жах пересичення; рідний край викликав огиду; друзів і бенкетів уникав, жив самітником, гордість заважала відкрити душу друзям; він вирішив залишити рідний край. Отже, герой поеми – гордий, розчарований одинак, який тікає від цивілізації в лоно первісної природи. Головна його риса – індивідуалізм, протиставлення своєї особистості загалу.

Особливості стилю. Щирий тон, душевна відкритість, заглибленість у власні думки. Послідовність і логіка розвитку твору нагадує записи у щоденнику.

Авторська позиція. Байрон не лише виявляє негативні риси Чайльд Гарольда, засуджує бездіяльність і вади. Як тільки поет переконується, що його герой порвав з аристократичним середовищем, оцінка автора починає змінюватися, відчувається симпатія до героя.

Новаторство. 1. Байрон розширив і поглибив жанр ліро-епічної поеми за рахунок розгорнутого самоаналізу, направленого на виявлення складної системи політичних поглядів автора і тієї ситуації яка склалася в Європі напередодні і після поразки наполеонівської Франції. 2. Поет спробував висвітлити роль мас в історичному процесі. 3. Англійського читача полонили молодечий запал, сила й чистота почуттів, самостійність суджень,співчуття до пригноблених народів Європи, модна меланхолія, піренейська та левантійська екзотика.

Висновок. У поемі «Паломництво Чайльд Гарольда» Байрон дав зразок романтичного героя, який ілюстрував світогляд цілого покоління молодих людей епохи після наполеонівських війн. Твір відноситься до літературного напряму романтизму.

Переклади. Започаткував М.Костомаров («Єврейські мелодії», 1841). Потім П.Куліш («Дон Жуан», 1 пісня; «Паломництво Чайльд Гарольда»), П.Грабовський («Шильйонський в’язень»), І.Франко («Каїн»), Д.Загул («Мазепа»), Д.Паламарчук – лірику.

Наслідування. Образ байронівського розчарованого героя захопив Пушкіна, Лермонтова, Шевченка,Франка, Берліоза.

Зв'язок з іншими видами мистецтва. Образотворче мистецтво. Портрет Дж. Байрона роботи Е.Делакруа. О.Абеліте, О.Кравченко. Ілюстрації до творів Дж. Байрона . О.Верне. «Мазепа». Музика. П.Чайковський. «Манфред» (симфонія). Г.Берліоз. «Гарольд в Італії» (симфонія). А.Буш. Симфонія №3 («Байронівська»). Архітектура, скульптура та прикладне мистецтво. Пам’ятники Дж. Байрону в Міссолунгах і Афінах.

Думки митців та критиків. «Паломництво Чайльд Гарольда» – «не тільки найвидатніша сповідницька поема романтичного періоду в англійській літературі. Це також найбільш автентичне свідчення доби «світового смутку», котра йшла за розчаруванням після французької революції та наполеонівських воєн (Леслі Марчанд). «Він жив для Англії і світу, хоча його перу належать всесвітньо відомі поеми «Корсар», «Прометей», «Каїн», «Мазепа»… та чимало довершених літературних поезій, усе ж візитною карткою митця стала поема «Паломництво Чайльд Гарольда» (Кондратій Рилєєв).