Розробка уроку за оповіданнями Е.По, 9кл.

Тема двійника і самотності в оповіданнях « Вільям Вілсон» та  «Людина натовпу»  Едгара По

Мета: розглянути психологічні новели Е.По, звернути увагу на майстерність автора; формувати вміння учнів аналізувати вказаний вище вид новел, уміння розмірковувати над загальнолюдськими проблемами; виховувати в учнів почуття людяності, доброти і милосердя.

Тип уроку: урок-роздум.

Епіграф. Скарбниця поезії і прози американського генія багата і щедра, з неї, мов з казкової невичерпної скрині, можна сміливо брати, позичати, не боячись, що побачиш дно.

                                                                                                               Кіра Шахова

                                                              Хід уроку

Підготовка до сприйняття навчального матеріалу.

        Вступне слово вчителя. Едгар По – перший американський поет і прозаїк США, який зажив світової слави і справив значний і тривалий вплив на численних митців різних культур. Нам добре відоме його ім’я як основоположника детективного жанру світової літератури, і про це ми говорили з вами в 7 класі. Проте Едгар По – майстер і психологічних оповідань, і пародійних, і сенсаційних з іронічним присмаком, оповідань пригодницьких і містичних, лірико-романтичних, філософських , науково-фантастичних та розповідей  про подорожі. Усі ці групи оповідань є романтизмом з усією щедрою і барвистою палітрою його прийомів. Недарма Кіра Шахова у своєму літературному дослідженні зазначала: (зачитується епіграф уроку ).

Оголошення теми, мети уроку.

Робота над темою уроку.

      Вчитель. Ф.М. Достоєвський, сучасник По, писав: « У По якщо і є фантастичність, то якась матеріальна, якщо тільки можна так сказати. Видно, що він цілком американець навіть у найфантастичніших своїх творах». А цей американець був нервової вдачі, непокірливий, непосидючий, ворог усього банального й ницого. Часто міняв помешкання і роботу, розходився з приятелями, конфліктував з видавцями, прагнув свободи, був категоричним у висловлюваннях. Усе це ускладнювало йому життя, додавало переживань, призводило до нервових зривів і депресій. Адже Едгар По був високоосвіченою людиною, знав класичні мови, добре орієнтувався в давній та новітній історії, вивчав філософію, був усебічно обізнаний зі світовою та вітчизняною літературою. Тож не дивно, що він досяг таких висот у житті.

         Робота за портретом.

-         Порівняйте щойно почуте про Едгара По з його портретом.

-         Що залишило відбиток на його зовнішності?

-         Який він, цей загадковий новеліст?

       Продовження слова вчителя.     Так, Едгар По дійсно загадковий і неперевершений як поет і новеліст, критик, основоположник жанру світової літератури.  Що ж до літературної майстерності , багатства палітри, то хочеться ще додати слова того ж таки російського письменника Ф.М. Достоєвського, який так характеризував уяву По: « У здатності його уяви  є така особливість, якої ми не зустрічали ні в кого, - це сила подробиць… У повістях По ви до такого ступеня яскраво бачите всі подробиці змальованого ним образу чи події, що врешті начебто переконуєтеся в їхній можливості, реальності, тоді як ця подія або зовсім неможлива, або ще ніколи не відбувалася на світі».

 -  Як на вашу думку, чи можливі ті події, про які ви прочитали у новелах письменника?

-         Які враження від прочитаного?

-         Яка тема новели « Вільям Вілсон »?

-         Про що хотів розказати герой напередодні своєї смерті?

-         Яким виріс Вільям? Чому?

-         З чим і ким пов’язані його спогади з шкільного  життя? А що значить школа для вас?

-         Розкажіть і поясніть, чому Вілсон ненавидів свого двійника?

-         Чи вдалося йому розправитися з ним? Чому?

-         Е.По пише, що герой «тікав світ за очі, - але тікав надаремне». Останні слова він виділив. Як ви думаєте, навіщо?

-         Чи можна втекти від самого себе?

Проблемна ситуація. Невдоволена собою і всім людина – небезпечна людина. Як вибратися з такого важкого психологічного, депресивного стану? В чому знайти розраду? Знайдіть, будь ласка, свій вихід. Хай ви ще юні, але ваш вік теж складний – це вік формування і становлення особистості – і  важливо тримати себе в руках, мати завжди підтримку.

Проблемне питання. Чи завжди ви подобаєтесь собі? І чи зажди в дзеркалі ви бачите те, що хочете бачити?

   -  Оповідання закінчується словами: «Ти переміг, і я здаюсь. Але віднині ти теж мертвий – мертвий для Світу, для Небес і для Надії! В мені було твоє життя, і у смерті моїй ти бачиш – у цьому образі, котрий є твоїм, - як ти згубив сам себе». Прокоментуйте слова Вільяма. Що ви відчуваєте до героя?

   Учитель. « Вільям Вілсон» відноситься до групи психологічних оповідань. В ньому Е.По піднімає теми страху смерті, повільного розкладу особистості під впливом жаху і невдоволення. Е.По – один з перших, хто глибинно розкрив хворобливу психіку, те, про що згодом багато писатимуть різні художники від Золя до Фолкнера. В цьому По близький до Гоголя.

        Варто сказати, що притаманні романтизму потяг до меланхолії та інтерес до душевних розладів схиляли до трагічного і смерті. До того ж, тема двійників – одна з поширених тем романтиків, у чому ми переконуємось на прикладі оповідання «Вільям Вілсон». А « Едгар По – романтик у найповнішому, ба навіть абсолютному значенні цього слова. Вся його творчість наскрізь романтична». (К.Шахова).

       Якось Едгар По промовив: «Не можна вигадати того, чого нема». І дійсно, хіба нема таких людей, як Вілсон? Чи таких самотніх, як герой оповідання «Людина натовпу»? Автор піднімає у своїх творах важливі загальнолюдські проблеми – і це не може не зачіпати, не хвилювати нас, читачів.

-         Чи зустрічали ви самотніх людей? Які вони? Чи схожі на героя Е.По?

-         Як виглядає людина натовпу у новеліста? Чому вона привернула увагу оповідача?

Переказ новели «Людина натовпу» учнями. Обмін враженнями.

-            Е.По почав і закінчив новелу згадкою про німецьку книгу, яка не дається прочитати. Що, на вашу думку, завжди залишається непрочитаним?

-         Як ви розумієте слова «садочок душі»?

Проблемне питання. Як самотність впливає на людину?

Едгар По за епіграф до « Людини натовпу » взяв слова Лабрюйеля:  «Велике нещастя – коли ми не вміємо залишатися наодинці».  Слушні і дуже важливі слова. Так і проситься перо до рук, щоб вилити свої думки. Я запрошую вас це зробити.

Проблемне завдання. Твір-мініатюра на тему: «Ліки від самотності».

Учитель. Ми розглянули з вами лише дві психологічні новели Е.По. Новелістика його різнопланова, цікава, захоплююча. Можливо, тому, що героям притаманні загальнолюдські, а не конкретно-історичні чи національні риси; тому, що писав про те, що цікавило і хвилювало саме його співвітчизників; тому, що сюжети його незвичні, а образи – загадкові; тому, що на сторінках вирують шалені пристрасті, напружені почуття, приваблює психологізм і таємничість героїв.

 Підсумки уроку.

- Що ви взяли для себе з прочитаних новел та уроку?

Оцінювання.

Домашнє завдання. Письмова відповідь на запитання.

1.     Чи здатні ви до самоаналізу та самокритики?

2.     Чи вмієте боротися з власними вадами? Хто вам у цьому допомагає?

3.     Як жити у злагоді з собою та людьми?

4.     Прагнення до усамітнення – це вада чи, можливо, щось зовсім інше?