„Пошану і славу здобувають по краплях”
Ведучий. Вальтера Скотта називали
„шотландським чарівником.” За життя
він зазнав такої слави у себе на батьківщині і далеко за її межами, яка, мабуть
не випадала на долю жодного з романістів. Його творами зачитувалися жінки і
чоловіки, юнаки і люди зрілі, представники всіх класів і прошарків суспільства.
На кожну його книгу чекали з нетерпінням. Кожна ставала
ІІ. „Свій розум май і людей
питай”
Ведучий. Ми переконалися
і переконаємося з вами ще раз в тому, що „шотландський чарівник” пошану і славу
здобував по краплині. Народна мудрість стверджує, що треба не тільки свій розум
мати, а й людей питати. Тому запрошую вас на прес-конференцію з Вальтером Скоттом.
„Літературна газета”. Добрий день,
шановний Вальтере! Як Ви розпочинали свою літературну діяльність?
Вальтер Скотт. Як поет. Збирав
твори англійського і шотландського фольклору. Опублікував три томи народних
поезій, потім став сам писати балади та історичні поеми. В 32 роки були
опубліковані перші вірші, а в 42-перша художня проза.
„Історичний журнал”. Коли і чому Ви
звернулися саме до жанру історичного роману?
Вальтер Скотт. Дивно, але саме
тоді, коли мені йшов уже п’ятий десяток років, я вирішив спробувати свої сили в романі, і
притому романі історичному, оскільки я відчув, що рамки поеми стали тісними для
моїх задумів. Саме тому перший роман „Уеверлі” надрукував анонімно.
Газета „Культура і світ”. Нам відомо, що
довгий час Ви писали шотландські романи. Яку мету ставили перед собою,
створюючи їх?
Вальтер Скотт. Шотландськими
романами я хотів показати, що минуле відживає свій вік. Я ставив за мету
показати англійцям душу свого народу, допомогти зрозуміти шотландців і полюбити
їх. Хотів сприяти зближенню обох народів, яким назначено долею жити на одному
острові. І ця ідея, коли вся Європа була полем бою, а масштабні битви
перетворювались на битви народів, вважаю, була сучасною і гуманною.
„Українське радіо”. Пізніше Ви
звернулися до історії Англії. Які твори належать до шотландських романів, а яка
книга відкриває нову сторінку в Вашій творчій біографії?
Вальтер Скотт. До шотландських
романів відносяться такі твори, як „Уеверлі”, „Пуритани”, „Роб Рой”, „Квентін
Форвард”, „Гай Маннерінг” та інші. Коли шотландська тема була вичерпана, я
вирішив звернутися до нового матеріалу, і перш за все до історії Англії на різних
її етапах. „Айвенго” і відкриває цей цикл романів, а заодно і нову сторінку в
моїй творчій біографії.
Газета „Молода громада”. Чи є у Ваших
героїв, шановний Вальтере, щось автобіографічне?
Вальтер Скотт. Так, у героїв
роману „Антикварій” є автобіографічні риси, тому що я й сам з дитинства мріяв
стати антикваром, збирачем старовини.
Ведучий. Від імені усіх
присутніх дозвольте мені подякувати і представникам преси, які не обходять
своєю увагою відомих людей, і Вальтеру Скотту за змістовні відповіді. Думаю, що
багато хто зі мною погодиться: це добре, що дитяча мрія Вальтера Скотта не
збулася і він не став антикваром. Доля подарувала йому щасливий шанс стати
відомим на весь світ письменником! Тож зараз мої помічники допоможуть скласти
первинне уявлення про творчу спадщину письменника. Не дарма в народі
говорять:
ІІІ. „Нема розумного сусіда-з
книгою поговори”
1-й учень. У моїх
руках роман „Уеверлі, або шістдесят років назад”, дія якого відноситься до
знаменитого 1745 року, коли шотландці зробили останню спробу повернути своїй
країні національну і державну незалежність, але в центрі роману-молодий
англієць, сім’я якого, за словами Скотта, сприйняла „весь тягар консервативних
пристрастей і переконань, політичних і церковних”. Успіх „Уеверлі” був значним і був
підтриманий наступними романами циклу, який так і став називатися
Уеверлівським, хоча кожен з них мав свій незалежний сюжет.
2-й учень.
Збирачам старовини, антикварам, Вальтер Скотт присвятив роман, який і названий
”Антикварій”. В ньому представлені всі відтінки колекціонерства: це і збирання,
яке має характер беззмістовної манії, це і бажання зберегти такі скарби і
таємниці минулого, які слугують ключем до сучасності.
3-й учень. Дію
роману „Роб Рой” автор відніс до 1715 року. Тоді виникло питання про запрошення
протестантської династії з Німеччини, одночасно оживились надії на відновлення
Стюартів з їх католицькими симпатіями. В романі зображується життя
прикордонного маєтку, а на роль головного героя вибраний юнак-англієць. Доля
заводить його в глибину Шотландії, в гори, де віні зустрічається з легендарною
людиною, чиїм ім’ям названа книга.
4-й учень. В
центрі роману „Айвенго”—конфлікт між невдоволеною феодальною знаттю в Англії
ХІІ століття і владою короля Річарда Левове Серце, який втілював ідею єдиної
держави.
5-й учень. ”Квентін
Форвард” був написаний і опублікований 1823 року. Дуже швидко став популярним.
Присвячений європейській історії. Дія роману відноситься до ХVстоліття,
коли феодальна система, яка була нервом
національної оборони, і дух рицарства, який оживляв цю систему, почали змінюватися
під впливом більш грубих людей, які зосередили свою увагу на досягненні
особистих цілей і бачили саме в цьому своє щастя. ІV.”Слово до слова
зложиться мова”
Ведучий. В.Г.Белінський
писав: „На початку ХІХ століття з’явився новий великий геній, пронизаний
його духом, який довершив з'єднання мистецтва з життям, взявши в посередники історію…”
Оскільки мова йде саме про Вальтера Скотта, „нового великого генія” першої
чверті ХІХ століття, то, зложивши слово до слова, піде мова саме про романтичні
картини, в творчості письменника, які переплітаються з реалістичними. До вашої
уваги таблиця, в якій зазначені
Риси романтизму у творчості
Вальтера Скотта:
-
в романтичному плані побудовані образи головних
героїв;
-
фабула має авантюрно-мелодраматичний
характер і розрахована на пробудження
інтересу читача до зовнішнього ходу події;
- вводить елементи випадковості, неочікуваності, іноді фантастики для розкриття складних сюжетних вузлів; -
фантастика пов’язана з повір’ями народу і особливістю його кругозору в кожну з описуваних епох.
Риси реалізму проявилися
в
-
об’єктивному підході до розв’язання історичної
проблематики його романів;
- в правдивому розкритті переваги ролі народних рухів;
- у створенні реалістичних образів людей з народу і правдивому зображенні історичних діячів (за деяким виключенням);
- в умінні подати характер кожної дійової особи як характер, обумовлений конкретною історичною епохою;
-
в описі портрета героя обстановка, в
якій він діє.
V. “Кого почитають,
того й величають”
Ведучий. Таку назву має
остання сторінка нашого рукопису, приуроченого до ювілею англійського письменника
шотландського походження Вальтера Скотта. Думаю, що й ви впишите достойні, а,
можливо, й полемічні відгуки класиків про нашого ювіляра.
1-й учень.
О.С.Пушкін писав: „Действие
Вальтера Скотта ощутительно во всех отраслях ему современной словесности. Новая
школа французских историков образовалась под влиянием шотландского романтиста.
Он указал им источники совершенно новые, неподозреваемые, прежде, несмотря на
существование исторической драмы, созданной Шекспиром и Гете”.
Недарма О.Кіпренський, малюючи портрет Пушкіна, накинув йому на плече шотландський
клітчастий шарф—він не знав, яку поетичну асоціацію викличе у його сучасників
ця символічна деталь. В цей час Вальтер Скотт став не тільки визнаним
національним письменником, але й найавторитетнішим виразником духовної суті
свого народу. 2-й учень. Байрон
признавався, що він „всі романи В.Скотта читав не менше п’ятдесяти разів”. Для Гете
В.Скотт „великий талант, який не має собі рівних… в ньому мені відкривається
зовсім нове мистецтво, яке має свої власні закони”. Пушкін писав дружині з
болдіно, що читає В.Скотта і Біблію („Айвенго” у французькому перекладі). Кожен
молодий письменник того часу, який хотів добитися визнання, пробував свої сили
саме в цьому жанрі.
3-й учень. Меріме
пише „Хроніку царювання Карла ІХ”, В.Гюго—„Собор Паризької Богоматері”, Альфред
де Віньї—„Сен-Мара”, а Бальзак—„Шуанів”. Джеймс Фенімор Купер звернувся до
написання історико-пригодницьких романів під сильним впливом від книг Вальтера
Скотта. Бальзак називав „шотландського барда” не інакше, як генієм, і прагнув застосувати його
метод до сучасності.
4-й учень.
Існували й інші думки. Стендаль ще в розпал вальтерскоттівської слави провіщив
її зниження. Знаменитий шотландець історик Томас Карлейль піддав рішучому
перегляду оцінку Вальтера Скотта і говорив про успіх свого земляка як про явище
моди, що проходить. До його думки пізніше приєднався і впливовий англійський
критик Джордж Генрі Льюїс. Під пером американця Марка Твена Вальтер Скотт перетворився
в об’єкт пародії.
Ведучий. Як бачимо,
відгуки досить різні. Так повинно, на мою думку, бути. Жодна людина не може
бути ідеальною. До того ж кожен з нас міркує і оцінює будь-яке явище по-своєму.
Відомо, що скільки людей, стільки й думок. Проте варто наостанок зазначити, що
популярність Вальтера Скотта-романіста у сучасників була виключно велика.
Байрона одні боготворили, інші не сприймали, за його подібною кометі долею
слідкували, але прочитати його поеми могло не багаточисельне коло людей. Гете
був живим класиком, главою поетичного Олімпу, але його „Вільгельма Мейстера”
або другу частину „Фауста” достойно оцінило ще вужче коло читачів. Вальтером
Скоттом захоплювались усі—і широка читацька публіка, і вишукані уми. Ім’я „шотландського чарівника” за літературний горизонт не закотилося;
час утвердив його право вважатися вічним-класичним явищем. Історичний роман і сьогодні продовжує його
традиції, а читачі знаходять у нього матеріал для роздумів про „ долю людську і
долю народну”.
Література
1.
Зарубіжна література. Хрестоматія /Упоряд.
К.О.Шахова.-К.:Освіта,1992
2.
История зарубежной литературы ХІХ века.
-М.: Просвещение,1976
3.
Міляновська Ніна. Зарубіжна література.
7 клас. Посібник-хрестоматія. –
Тернопіль. Підручники і посібники, 2003
4.
Скотт В. Айвенго: Роман / Пер. С англ.
С.Бекетовой; Вступ. статья и примеч. А.Ангера; Худож. А.Лурье.- М.:
Худ.лит.,1995
5. Скотт В. Уэверли, или Шестьдесят лет назад”./ Собр. Соч. В 8 томах,тю1.Вступ.стат
Д.М.Урнова.-М.: ”Правда”,1990
Комментариев нет:
Отправить комментарий