Розробка за комедією О.Грибоєдова "Лихо з розуму"

Два світи в комедії О.С.Грибоєдова «Лихо з розуму»

Мета: розкрити значимість і новаторство комедії російського драматурга; схарактеризувати представників двох світів; розвивати навички аналізу драматичного твору; виховувати почуття власної гідності.

Тип уроку: урок-портрет.

Епіграф. Знання – прекрасне, і само по собі варте зусиль людини, але воно в тисячу разів прекрасніше, коли стає силою і породжує доблесть.

                                                          Гізо,французький історик і державний діяч

                                                        Хід уроку

Мотивація навчальної діяльності школярів

Вступне слово вчителя. Кожна прочитана книга розкриває загадковий світ людини і суспільства . В кожну епоху філософи та митці намагалися донести до своїх співвітчизників, а також наступних поколінь свої думки і погляди на проблеми, що виникали за їхнього життя; зверталися до минулого та майбутнього, щоб нащадки знали, пам’ятали, прагнули зрозуміти.

      Так, наприклад, занепад рабовласницької демократії в Давніій Греції знайшов відображення в комедіях Арістофана. Занепад Давнього Риму викликав гостру сатиру Ювенала, насмішки Лукіана, сатиричну прозу Петронія. Монаство і рицарство середніх віків висміяне в епоху Відродження такими митцями, як Рабле, Роттердамський, Сервантес. Іронія Вольтера і сміх Бомарше готували революцію кінця XVIII ст. у Франції. Побут і манери придворних кіл і дворянської аристократії знайшли відображення в сатирі Свіфта і комедіях Шерідана. Князьків феодально-роздробленої Німеччини висміяв Шіллер, а за ним – Гейне. В Італії шаленим успіхом користувалися комедії Гольдоні.

Проблемне питання уроку. Завдяки чому комедія О.С.Грибоєдова «Лихо з розуму» увійшла до скарбниці світової літератури?

         З кінця XVIII ст.. почалася криза феодально-дворянського устрою  в Росії, що і знайшло відображення в розвитку її літератури. Сатира Новікова, комедії Фонвізіна і Капніста, комедії і  байки Крилова висміювали поміщиків-кріпосників і чиновників-бюрократів.  У сатирі пробує сили Д.В.Давидов, ліцеїст О.С.Пушкін. За ними в російську літературу приходить і Грибоєдов, який наніс своєю комедією «Лихо з розуму» сильний  удар по дворянсько-кріпосному устрою.

Оголошення теми, мети, завдань уроку.

Робота над  темою  уроку.

- Що ви дізналися про О.С. Грибоєдова? Що це за людина?

Видатний дипломат                  Грибоєдов                         геніальний драматург

                                   Талановитий поет і композитор

             Робота за портретом.

-         Перед вами портрет Олександра Грибоєдова роботи І.Крамського. Яким його зобразив художник?

-         Які риси характеру ви можете виділити, вдивляючись у це обличчя?

-         У чому, на ваш погляд, майстерність художника?

(Учні продовжують створювати словесний портрет Грибоєдова ).

ü Соціальне походження. Зі старовинного дворянського роду

ü Роки життя. 15.01.1794 – 11. 02.1829

ü Місце народження.   Москва.

ü Освіта. Отримав хорошу домашню освіту. Продовжив у Благородному пансіоні при Московському університеті. Став 12-річним студентом цього ж університету. За шість з половиною років закінчив три факультети і отримав звання кандидата словесних  і кандидата юридичних наук.

ü Захоплення. Науки, література, театр. Знав грецьку, латинську, французьку, англійську, німецьку, арабську, перську, італійську мови. Грав на фортепіано, органі, флейті. Писав музику (до нас дійшли два його вальси).

ü Погляди. Розділяв погляди декабристів, спілкувався з ними.

ü Літературна діяльність. Писав сатири та епіграми. Автор комедій у віршах «Молоде подружжя»(1815), «Своя сім’я, або Заміжня наречена»(1816, разом з Шаховським, Хмельницьким), «Удавана невірність»(1818), «Спроба інтермедії» (1819), «Лихо з розуму»(1824).

ü Сімейний стан. Одружений з Ніною Олександрівною Чавчавадзе(1828).

ü Професійна діяльність. Секретар російського посольства в Персії, дипломат на Кавказі. Домігся звільнення з полону і повернення з Персії на батьківщину  150 російських солдат(1818р.). Сприяв укладанню договору між Росією та персією(1828), за що отримав орден від царя Миколи I, чин статського радника і грошову винагороду. Був блискучим дипломатом. У Тегерані під час виконання дипломатичної місії був по-звірячому вбитий озвірілим натовпом. Похований У Тифлісі.

ü Внесок у літературу.  Започаткував розквіт російської реалістичної драматургії.

Бесіда за запитаннями:

- Яке враження справив на вас прочитаний твір?

- Які, по-вашому, два світи вивів О.С.Грибоєдов у своїй комедії? Хто до них належить?

- Кому з літературних героїв ви симпатизуєте? Чому?

- А кому симпатизує автор, кого зневажає, над ким сміється? Доведіть свою думку.

- Як відносяться герої твору до служби та науки? Наведіть цитати для підтвердження своєї відповіді.

- Яким зображене московське дворянство?

- Прокоментуйте монолог Фамусова « Петрушка, вечно ты с обновкой…» Що дає він для розуміння характеру Фамусова?

- З чим приходиться боротися передовій людині у фамусівському оточенні?

Виразне читання монологу Чацького «А судьи кто?..»

- На кого направлений даний монолог? Яка життєва філософія розкривається в ньому?

- Які  риси характеру ви б виокремили у Молчаліна, у Скалозуба?

- Чи можете уже зараз прокоментувати і пояснити назву комедії?

 - Порівняйте Чацького і Молчаліна. Назвіть головні риси характеру героїв.

- Схарактеризуйте гостей Фамусова. В чому заключаються їхні інтереси?

- В чому помилка Чацького? Чому він не бачить справжньої Софії?

- Хто і з якою метою поширив чутки про нездоровий глузд Чацького?

- Яку роль відіграє останній монолог Чацького в ідейному змісті комедії?

- Як ви думаєте, Чацький – переможений чи переможець? Доведіть свою думку.

- Завдяки чому він протистоїть фамусовському оточенню? В чому його сила?

Робота над епіграфом уроку. Чи можемо ми сказати, що саме знання зробили Чацького сильним і дали йому змогу отримати моральну перемогу над фамусовщиною?

 Проблемне питання. Розум – лихо чи благо людини?

Розв’язання проблеми методом   « Займи позицію ».

Узагальнення та висновки. Учні створюють словесні портрети-характеристики персонажів.

·        Чацький

Ø гуманіст, ненавидить рабство,

Ø захисник свободи і незалежності особистості,

Ø «високі думи», поривання вище за все,

Ø патріот (піклується про мову, культуру нації ),

Ø захоплюється літературою, громадською діяльністю,

Ø просвітник, який вірить у силу розуму, силу слова,

Ø романтик (це романтика декабриста, патріота, який мріє змінити життя на батьківщині ),

Ø в монолозі « А судді хто? » виступає як представник нового покоління.

Це типовий представник раннього періоду декабристського руху. Драма Чацького типова для того періоду російського життя, який почався в 1812-1815 рр.. і закінчився посиленням реакції на початку 20-х  років.

·        Софія

Ø розумна,

Ø недосвідчена,

Ø  сліпа,

Ø молода.

Це незвичайна дівчина, обманута фамусовщиною, яка губить все живе і переживає сердечну драму.

·        Фамусов

Ø кріпосник,

Ø цінує багатство, чин,

Ø негативно відноситься до науки, служби,

Ø не визнає прав простих людей,

Ø впевнений у своїй правоті,

Ø  зневажає слуг.

Це типовий представник реакційного московського панства.

·        Молчалін

Ø ровесник Чацького,

Ø бідний, безрідний,

Ø «блюдолиз», який має рабську мораль,

Ø кар’єрист,

Ø боягуз,

Ø нечесний у почуттях.

Став узагальненням таких людських вад, як підлість і лакейство; символом рабського мовчання, до якого привчали Росію Аракчеєв, Микола I.

·        Скалозуб

Ø карє’рист, мета – стати генералом,

Ø пліткар,

Ø ворог таких, як Чацький,

Ø мова бідна,

Ø  тупий шанувальник палочної муштри,

Ø ворог свободи і просвітництва.

Типовий представник аракчеєвського армійського середовища.

·        Фамусовське товариство

Ø Хлестова – владна пані.

Ø Загорецький – крадій, картяр, брехун.

Ø Репетилов – вітряний і тупий говорун.

Ø Платон Михайлович – слабохарактерний підкаблучник.

Ø Графиня Хрюміна-внучка – зла і всім невдоволена особа.

Ø Княжа сім’я Тугоуховських визнає в людях тільки знатність, багатство, чини.

У Чацького і фамусовського товариства різні погляди на суспільні порядки, виховання, освіту, громадянський обов’язок і службу, національну культуру і відношення до людей, розуміння мети і смислу життя. Пізніші чацькі будуть говорити, як він – і в цьому безсмертя образу, створеного Грибоєдовим.

- Давайте поміркуємо, чи можна комедію Грибоєдова вважати актуальною і сьогодні? Якщо так, то чому?

- Що хотів сказати і сказав автор?

·        Робота в зошитах. Новаторство Грибоєдова-драматурга.

Ø Представлена цілісна картина барської Москви.

Ø Зміна темпу дії. Раптова зміна події.

Ø Нове рішення позитивного героя. Грибоєдов розкрива психологію героя, яка обумовлена середовищем і духом часу.

Ø  Створив типові характери (що стало кроком вперед на шляху формування реалізму).

Ø Комічне переплітається з трагічним.

Ø Розширив місце дії і часу.

Ø Увів розмовну мову і зробив її літературною. Мова героїв афористична.

-         Наведіть, будь ласка, приклади афоризмів.

Молчалінство, фамусовщина, скалозубівщина перетворилися на загальні назви всього ницого і грубого, бюрократизму та солдафонства.

Відповідь учнів на проблемне питання уроку: Завдяки чому комедія О.С.Грибоєдова увійшла до скарбниці світової літератури ?

Підсумки уроку.

Заключне слово вчителя. « Лихо з розуму » - плід патріотичних роздумів Грибоєдова про долю Росії, про шляхи її оновлення, перебудову її життя. В комедії порушені важливі політичні, моральні, культурні проблеми епохи: питання про

Ø кріпосне право;

Ø боротьбу з кріпосницькою реакцією;

Ø взаємовідносини народу і дворянської інтелігенції;

Ø виховання дворянської молоді;

Ø просвітництво і російську національну культуру;

Ø роль розуму та ідей у суспільному житті.;

Ø  проблеми обов’язку, честі, гідності людини.

Носієм усього кращого і передового є Чацький. Він завжди борець за любов до батьківщини, чесність і гуманність, непримиренний до всього ницого, грубого, чужого. Такі борці потрібні в усі часи.

          Саме про нього О.Гончаров у статті «Мильон терзаний» писав: « Чацкий сломлен количеством старой силы. Нанеся ей в свою очередь смертельный удар количеством силы свежей. Он вечный обличитель лжи, запрятавшейся в пословицу: «Один в поле не воин». Нет, воин. Если он Чацкий, и притом победитель, но передовой воин, застрельщик и – всегда жертва».

Оцінювання.

Домашнє завдання. Есе на тему: «І один у полі воїн». Опрацювати біографію Й.В.Гете.