Біоадекватна технологія розвитку цілісного мислення. Опис досвіду.

Слово – не просто звук, а засіб збудження образів…

Слухати – означає бачити те,  про що говорять, 

а говорити – означає малювати

                                                     зорові образи.

К. Станіславський

         Актуальність досвіду. Проект Концепції літературної освіти в 11-річній загальноосвітній школі визначає головною метою літературної освіти
виховання читацької особистості з розвиненим естетичним смаком, самостійним критичним мисленням, гуманістичним світоглядом. Об’єкт літературної освіти – особистість учня (його духовно-емоційний світ, моральні цінності та орієнтації, творче мислення, уява, читацькі компетенції, мовлення).

           Вивчення літератури за біологічно адекватною технологією (БАТ) якраз і сприяє розв’язанню таких завдань, як формування в учнів творчих здібностей, уяви, самостійного мислення; розвиток естетичних емоцій та почуттів, зв’язного мовлення, вміння аргументовано, образно висловлювати свої думки, судження, оцінки; моральне самовизначення учня, вироблення в нього активної життєвої позиції, духовних цінностей та ідеалів, прагнення до самостійного пошуку, духовного самовдосконалення. Зазначу, що БАТ – один із методів реалізації моєї проблеми «Розвиток творчого мислення як умова самореалізації особистості».

          Теоретичне обґрунтування досвіду. Автор даної методики – професор психології, член-кореспондент Російської Академії Природничих наук, академік Маслова Наталія Володимирівна. Їй належить праця «Ноосферное образование: концепція, технология, методика», головне гасло якої – Людина + Суспільство + Природа. Концепція ноосферної (біоадекватної) освіти являється частиною концепції ноосферного шляху розвитку Росії, розробленої Академією Природничих наук у 1993 – 1995 рр., і виходить із її базових понять і принципів. На даний час методика пройшла більш як 12-річну апробацію в Навчальному центрі Російської Академії Природничих наук. 

          Біоадекватна  методика (БАМ) викладання була вперше описана на початку 90-років XIX століття. Вона відноситься до одної із моделей інновацій. Активізація творчої і емоційної, образної сфери учнів являється її відмінною рисою. Ця методика орієнтована на розвиток цілісного мислення учнів. При її використанні підключаються всі канали сприйняття інформації, що робить процес викладання досить ефективним.

          За формою дана методика – релаксаційно-активна. Етапи релаксації (накопичення інформації, робота правої творчої півкулі) чергуються з етапами активності (тренування лівої півкулі: логіка, аналіз, синтез інформації). БАМ не виникла на пустому місці, а досить органічно об’єднала в собі різні підходи до викладання, які існували раніше. Серед західних педагогів, учених минулого, які активно обґрунтовували звернення до образного мислення, слід виділити Я.А.Коменського, Ж.-Ж.Руссо, М.Монтессорі, Г.Лозанова. Вперше у вітчизняній педагогіці висловив думку про цілісне формування людської особистості в процесі її виховання   К.Д.Ушинський, який зазначав: «Діти мислять формами, фарбами, звуками, відчуттями взагалі».

          Інформація стає знанням, тільки коли вона переживається, стає частиною особистого досвіду. І це можливо зробити в системі природовідповідної біоадекватної освіти.

          Новизна досвіду. Методика Маслової Н.В. – дійсно нове явище в освітньому процесі. Створення мислеобразів забезпечує роботу екологічного (двопівкульного) мислення школярів. Образи можуть бути простими і складними, статичними або динамічними, але важливо, щоб образ був приємний і зрозумілий, а також давав можливість провести аналогії, які можна виявити логічно. Усвідомлене, систематичне застосування асоціативних образів створює системне асоціативне мислення, тобто природовідповідне мислення. Релаксація знімає стрес, втому, перевантаження інформацією. БАМ дає інструмент для вирішення не тільки навчальних, але і життєвих завдань.

          Технологія досвіду. Методичні прийоми   роботи за БАМ повинні відповідати етапам сприйняття інформації.  Перший етап – репрезентація інформації. Другий – сприйняття інформації. Третій – переробка (осмислення) інформації. Четвертий – представлення в слові. П’ятий – архівування інформації. Ці етапи співвідносяться з системою етапів пізнання Ж.Піаже.

Етапи сприйняття інформації в ході уроку

Релаксація	Активність	Релаксація	Активність
метод	метод	метод	метод
релаксація	малювання символу, образа, інформації	слухання тексту	читання тексту, аналіз
мета	мета	мета	мета
ввести новий матеріал на основі власного досвіду і вибору учня	обговорення інформації	розуміння інформації	заучування тексту
сенсорно-моторний етап	символьний етап	логічний етап	лінгвістичний етап
І	ІІ	ІІІ	ІV

        Етапи сприйняття інформації при проведенні даного типу уроків повністю відповідають стандартній структурі уроку, зберігаючи всі робочі етапи уроку.  Кожен урок закінчується творчим завданням: створити власні мислеобрази, використовуючи малюнок, оповідання, схему, вірш, кросворд. Іде постійний розвиток творчого мислення школярів.

          Чим відрізняються біоадекватні уроки від звичайних?

           Ці уроки більш яскраві, цікаві, оригінальні, викликають радість і задоволення в учнів. Вони розвивають уяву, стимулюють до творчості. Релаксація   заспокоює дітей, знижує небезпечну психологічну завантаженість. Атмосфера на уроках інша, дружня і тепла.

          Мета та завдання. Мета дій учителя і учнів – сформувати, закріпити і дати учневі навичку роботи з навчальним мислеобразом (холодайном). Мислеобраз – індивідуально сприйнятий всіма органами почуттів (дотик  + колір + смак + запах + звук) цілісний образ предмета або явища. БАМ ставить за мету

Ø сформувати навчальний образ як «одиницю», мікроструктуру з навчального предмета;

Ø закласти його в довготривалу пам’ять;

Ø навчити користуватися новим образом, тобто зробити його творчою рухомою одиницею мислення;

Ø залучити його до динамічного потоку раніше придбаних мислеобразів, які постійно рухаються.

Завдання – забезпечення права людини на економне і інструментальне  мислення.

       Апробація досвіду. Оскільки автор даної методики – росіянка, то, звичайно,  успішну апробацію методика пройшла і проходить саме в російських школах, наприклад, школа №172, м.Санкт-Петербург (учителі математики Невська Олена та Ануфрієва Т.Ф.), Якутія (учитель біології Григор’єва Л.В.). На Україні БАТ апробовано в тернопільських школах №1 та №3 (серед них учитель світової літератури Лілія Бакало ), Лутовинівській ЗОШ Полтавської області (вчитель Алла Іващенко) та багатьох  інших. Проте у них – уроки-майстерні за технологією «Нова освіта». Я ж взяла на озброєння  саме методику Маслової Н.В. і, попри всі проблеми, труднощі і негаразди, намагаюся втілювати в життя на практиці. На початковому і заключному етапах уроку поєдную БАТ з іншими інноваційними педтехнологіями. Застосовую авторську віршовану методику. На мою думку, БАТ дійсно скорочує час навчання в 3-5 рази, звільнює ресурси здоров’я учня і дає можливість у стільки ж разів підвищити ефективність набуття знань і умінь за період навчання. Приклад реалізації методичної проблеми, над якою працюю («Біоадекватна технологія навчання як умова розвитку творчого мислення школярів»), - система уроків за новелою-казкою Е.Т.А.Гофмана «Крихітка Цахес…» та позакласний захід – «Знання – наша зброя в житті» (додаються до опису досвіду).

         Проблеми. Біоадекватна технологія освіти передбачає слідуючі обов’язкові компоненти: малі групи (6 – 8 чоловік), врахування вікових особливостей; невеликі кімнати, які створюють обстановку  комфорту і релаксації; навчальні програми; спеціальні біоадекватні підручники і методичні посібники; засоби для залучення 5 органів почуттів; педагогічні кадри, підготовлені на основі принципів цілісного мислення; фінансування. Я, як і багато учителів України, працюю в умовах малокомплектної школи. Отже, виникають проблеми із технічним і методичним забезпеченням. Все інше – піддаю творчості.

          Результати. Зростання мотивації учнів до навчання, інтересу до предмета світової літератури. Розвиток творчих здібностей, а також здібностей до самопізнання, самооцінки. Формування цілісного мислення учнів і на цій базі високої духовності, моральності, гармонійної особистості, яка здатна жити, мислити, працювати в гармонії з природою, собою, суспільством, бути стійкою в різних життєвих ситуаціях без нанесення шкоди людству і природі. Навчання таким чином дає здоров’язберігаючий і здоров’явідновлювальний ефект.

Література.

1.     Антоненко Н.В., Ульянова М.Ф. Педагогика ноосферного развития. – М., 2007.

2.     Бакало Лілія. Біоадекватні технології навчання як один із напрямків модернізації методики викладання літератури. Опис досвіду. // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України.  – 2008. – №11-12.

3.     Концепція літературної освіти в 11-річній загальноосвітній школі. Проект. // Всесвітня література в навчальних закладах України. – 2010.  – №7-8.

4.     Маслова Н.В. Ноосферное образование. – М., 2002.

5.     Невська Олена. Біоадекватна технологія навчання на уроках математики. – Інтернет-джерело.

6.     Пиаже Ж. Избранные психологические труды. – М., 1994.