Узагальнюючі таблиці як засіб формування компаративістичних умінь в учнів середніх класів. Стаття

        Про вивчення художньої літератури в школі на науковій, літературознавчій

основі, досягненнях компаративістики зокрема йдеться у таких нормативних документах, як «Про загальну середню освіту. Верховна Рада України», «Концепція літературної освіти в 11-річній загальноосвітній школі (наказ МОН №58 від 26.01.2011),  окреслено Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти (затверджено 32.11.1012р.), новою програмою зі світової літератури (СЛ). 5 – 9 класи. Дану проблему  піднято на сторінках фахових видань провідними науковцями.

Так у програмі СЛ (керівник доктор філологічних наук, професор, завідувачка кафедри СЛ Полтавського НПУ імені В.Г. Короленка  О.М. Ніколенко) зазначено, що Програма зі світової літератури для 5-9 класів забезпечує розвиток ключових компетентностей (уміння вчитися, спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами, інформаційно-комунікаційної, соціальної, громадянської, загальнокультурної), а також спрямована на формування предметної літературної компетентності.

 Складниками літературної компетентності є емоційно-ціннісна, літературознавча, загальнокультурна, компаративна компетенції особистості, які мають бути сформовані поступово в процесі вивчення світової літератури.

У програмі відображено чотири змістові лінії літературного компонента Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти: емоційно-ціннісну, літературознавчу, культурологічну, компаративну.

Компаративна лінія забезпечує порівняння літературних творів, явищ і фактів, що належать до різних літератур; встановлення зв’язків поміж українською і зарубіжними літературами (генетичних, контактних, типологічних та ін.); розгляд традиційних тем, сюжетів, мотивів, образів у різних літературах; зіставлення оригіналів і україномовних перекладів літературних творів; увиразнення особливостей української культури й літератури  на тлі світової; демонстрацію лексичного багатства і невичерпних стилістичних можливостей української мови, а також поглиблення знань і розвиток (володіння учнями іноземними мовами) навичок учнів з іноземних мов.

Компаративна лінія реалізована в програмі у рубриці «Елементи компаративістики» (ЕК), яка забезпечує цілісність уявлень учнів про художню літературу та її місце в системі мистецтва і культури, міжпредметні зв’язки (української та світової літератур, світової літератури та історії (української, всесвітньої), світової літератури та мови (іноземної, української) та ін.).

Що являють собою уроки компаративного аналізу в сучасній школі?

Урок компаративного аналізу – заняття, на якому домінуючим є компаративний (порівняльний) аналіз художньої літератури. Ґрунтується він на набутках науки компаративістики.

 Компаративізм – порівняльно-історичне літературознавство, яке досліджує подібності й відмінності, зв’язки та впливи літератур різних країн світу.

Компаративний аналіз складається з підготовчого етапу, етапу реалізації та узагальнення. На першому етапі з’ясовуються контактні та генетичні зв’язки двох художніх творів, на другому – розглядаються типологічні зв’язки між двома творами різнонаціональних літератур, на третьому – доводиться спорідненість світоглядних позицій та художньої манери авторів порівнювальних творів.

У шкільній практиці виокремлюють елементи компаративного аналізу під час:

Ø порівняльного аналізу оригінального твору та його перекладу, переказу чи переспіву;

Ø порівняння оригінального твору та кількох його перекладів;

Ø порівняння різнонаціональних літературних явищ на рівні їх походження;

Ø розгляду творчих зв’язків між письменниками різних літератур тощо;

Ø аналізу творів одного напряму, течії, школи, а також різних національних літератур;

Ø вивчення різнонаціональних творів, близьких за темою, ідеєю, сюжетом, проблематикою, образами, особливостями поетики.

Мета уроку компаративного аналізу – глибше розкрити ідейно-естетичну сутність кожного з порівнюваних творів чи процесів; дати історико-літературне пояснення відповідностей або відмінностей літературних явищ різних письменств; сприяти розумінню духовної єдності, національної своєрідності різних літератур в культурно-історичному розвитку суспільства.

       Основними з-поміж компаративістичних умінь, які доцільно формувати вже в середніх класах, можна назвати такі:

-         відрізняти оригінал від перекладу, підрядника і переказу;

-         порівнювати літературні явища (оригінал, підрядник і переклад, різнонаціональні твори на рівні теми, ідеї, проблематики, системи образів, сюжету, композиції, характеру тропів);

-          вбачати фольклорні та літературні аналогії;

-         виділяти загальнолюдське у творі;

-         знаходити слова, які вказують на національну специфіку твору;

-         співвідносити національні назви подібних реалій;

-         складати план порівняльної характеристики персонажів;

-         здійснювати порівняльну характеристику персонажів;

-         аргументувати факти типологічних і генетичних зв’язків;

-         вести дискусію з проблем компаративістики;

-         переказувати художній твір, порівнюючи його з іншим;

-         писати твори з елементами порівняння.

Питання компаративного аналізу є актуальним напрямком сучасної методики, серед найбільш вагомих студій – праці Л.Ф.Мірошниченко, Т.Ф.Нефедової, Н.Й.Волошиної, О.М.Ніколенко, Ж.В.Клименко, А.В.Градовського.

            Велике значення для її виникнення і розвитку мали праці німецького філолога Т.Бенфея (1809 – 81). В Україні засади порівняльного вивчення літератури застосовували М.Драгоманов (1841 – 95), М.Дашкевич (1852 – 1908), І.Франко (1856 – 1916).

            Уроки  компаративного аналізу є одними з моїх улюблених. Здебільшого застосовую його елементи на уроках позакласного читання, починаючи з 5 класу, коли учні навчаються оцінювати літературних героїв, прилучаються до читання. Під час підготовки до таких уроків і на самих уроках  укладаю з учнями узагальнюючі таблиці, які слугують і засобом інтерактивного навчання, і засобом формування компаративістичних умінь в учнів середніх класів. Приклад – фрагмент уроку за народними казками, де можна простежити генетичні зв’язки світової та української літератур на рівні мандрівних сюжетів.

Етапи порівняння	«Дідова дочка й бабина дочка»	«Морозко»	« Співуча липка»
Жанр	народна казка
Вид казки	побутова		чарівна
Якого народу	українська	російська	лужицька
Герої	дід, удова, дідова й бабина дочка	дід, жінка, дідова й бабина дочка, Морозко, собачка	чоловік і жінка та їхні діти від двох шлюбів, корова, липка, собака
Спільне	·        тема долі пасербиці ·        протиставлення рідної дочки й пасербиці ·        схожість сюжету: -         ненависть мачухи; -         безпорадність і покірність батька; -         трудолюбива  пасербиця; -         випробування характерів героїнь долею; -         різна нагорода за працю; ·        триразові повтори ·        елементи чарівності присутні і в побутових казках
Відмінне	фінал казок різний: -         в українській і лужицькій казках пасербиця виходить заміж і щасливо живе; -         в російській казці бабина дочка помирає; -         в лужицькій – наказана й побита мачуха невдовзі також помирає.

         Така модель навчання допомагає систематизувати знання учнів про порівнювані твори, починаючи з підготовчого етапу  і закінчуючи етапом узагальнення.  При цьому активно залучаються такі прийоми мислення учнів , як аналіз, синтез, порівняння, узагальнення. Орієнтую вихованців на розв’язання проблемних питань, завдань та ситуацій, а також дослідницьких завдань. 

        Звичайно, це робота не одного дня, але вона необхідна, оскільки, на мою думку, стане в пригоді учням і тоді, коли вони стануть уже студентами будь-якого навчального закладу. Тому навчити їх складати узагальнюючі таблиці, вміло користуватися ними  – дуже важлива справа.

          З кожним роком завдання і аспекти порівняння ускладнюються.

          Доречно досліджувати спільне і відмінне на рівні теми, ідеї, сюжету, образів, проблематики тощо. Учні під керівництвом учителя справляються з такими завданнями.

          Так під час вивчення літературних балад висвітлюються типологічні сходження різнонаціональних літератур, а семикласники розвивають вміння визначати жанрові особливості літературної балади.                                       

                                 Порівняльна таблиця:

Автор і твір	Країна	Час написання	Тема	Ідея	Художні особливості
А.Міцкевич (1798-1856). «Рибка»	Польща	1821	Нещаслива доля жінки, яка з вини пана стає покриткою.	Осудження пана, який поглумився над дівчиною.	1.Порівняння. 2.Пестливі суфікси. 3.Єдність фантастичного і реального. 4.Місцевий колорит.
Т.Шевченко (1814-1861). «Русалка»	Україна	1848	Соціальна нерівність.	Протест проти соціальної дійсності.	1.Соціально загострений сюжет. 2.Риторичні речення. 3.Діалогічна форма.
Гарсіа Лорка (1898-1936). «Балада про морську воду»	Іспанія	1920	Скривджена паном жінка.	Сенс людського життя.	1.Діалогічна форма. 2.Діалоги, оповиті таємницею. 3.Уособлення. 4.Повтори. 5.Музичність.
Г.Гейне (1797-1856). «Лорелея»	Німеччина	1827	Фатальне кохання.	Вплив зовнішньої краси на молоду людину.	1.Фольклорний стиль. 2.Співуча манера. 3.Стійкі образи

         На уроках з елементами зіставлення нерідко використовую такий прийом, як «Кола Вена» (уроки за оповіданнями Г.Сенкевича «Янко-музикант» і А.Чехова «Ванька» та Ф.М.Достоєвського «Мальчик у Христа ёлке» і М.Черемшини «Сльоза». 6 клас), за допомогою якого формується вміння здійснювати порівняльну характеристику персонажів.

          В цілому, уроки такого типу, безумовно, дуже цікаві, неординарні і необхідні, але водночас потребують ґрунтовної багаточасової підготовки як учителя, так і учнів. Необхідне відповідне методичне забезпечення і самі тексти. На мою думку, доцільно у 5-7 класах брати невеликі за обсягом твори – і тоді проведення таких уроків буде реальним, а не фантазійним.

  У 8 класі, де вивчення літератури побудовано на поєднанні історико-літературного й жанрово-родового  принципів, цікавим для учнів видався урок за «Кентерберійськими оповіданнями» Дж.Чосера і «Декамероном» Дж.Боккаччо, точніше, за оповідкою про Грізельду, яку переповідає Дж.Чосер через кілька десятиліть після Дж.Боккаччо. Учні із задоволенням прочитали обидва твори, порівняли їх,  а наприкінці уроку звернули увагу на гендерний аспект проблеми.

           Що ж спільного між Дж.Боккаччо і Дж. Чосером та творами – «Декамерон» і «Кентерберійські оповідання»?

•         Запозичення сюжетів.

•         Наслідування у будові книг.

•         Жанрове і тематичне розмаїття.

•         Мовне і стильове багатство.

•         Оповідачі – представники свого часу.

•         Життєрадісний тон збірок.

•        “Декамерон” започаткував нову італійську прозу, а “Кентерберійські оповідання” – реалістичну літературу Англії. Після появи «Декамерона» творчість Джованні Боккаччо помітно занепала. Робота Чосера над «Кентерберійськими оповіданнями» у 80 – 90-х рр.. обірвалася і вся його творчість стала завмирати.  Однак творчість італійського та англійського митців стала взірцем для наслідування.  

Аналіз узагальнюючої таблиці:

Аспекти зіставлення	«Кентерберійські оповідання» Дж.Чосера	«Декамерон» Дж.Боккаччо
Епоха	Середньовіччя	Раннє Відродження
Країна	Англія	Італія
Жанр твору	Віршовані оповідання. Це енциклопедія літературних жанрів Середньовіччя.	Новели
Тематика	Групи оповідань: 1)«старинные были, благородне сказки, святых преданий драгоценный клад»; 2) «брачная группа»; 3) основна група – самостійні оповідання Чосера.	Вісім із десяти днів збірки мають визначені теми: доля, кмітливість, щастя, кохання, винахідливість, доблесть, людська енергія, людина, здатна на шляхетні вчинки  й високі почуття.
Ідейна спрямованість	Ця книга про людину свого часу, але для створення нової людини.	Прославляється людська винахідливість і дотепність, здатність на шляхетні вчинки й почуття.
Історія сюжетів	Сюжети взято з різних джерел: -            з книжок -            усних оповідок -            безпосередньо з життя.	Сюжетні схеми запозичені із середньовічних латинських оповідань, східних притч, французьких фабліо. Сюжети оброблені згідно з новими гуманістичними ідеалами.
Особливості будови	Обрамована збірка, яка складається з «Загального прологу», малих прологів, самих оповідань. Частина з них має ще й епілог. Оповідачі – 29 прочан, які є представниками майже всіх соціальних шарів суспільства. Вони вирішили відправитись у Кентербері поклонитися мощам святого Томаса Бекета. Під час подорожі прочани за пропозицією Бейлі розповідають різні історії.	Складається з обрамлених «Переднім словом» та «Одавторською післямовою» десяти розділів, кожен з яких має інтродукцію і вміщує десять новел. Оповідачі – семеро дам і троє кавалерів, що залишили зачумлене місто, щоб уберегтися від хвороби й весело провести час.
Особливості мови, стилю	Основний тон бадьорий і оптимістичний. Сміх – основна, всеперемагаюча сила. Основа книги – її реалізм. Вона включає портрети людей, їх оцінку, їх погляди на мистецтво, їх поведінку. Яскравий живий виклад. Влучна народна мова. В усьому – щирість і свіжість. Простежується контрастність: грубість і бруд – любов, старість – життя, життєва потворність – краса юності, сміх – сльози	Мова – складний конгломерат різних тенденцій. Одна з них – народна жива мова, пересипана прислів’ями, примовками, розмовними зворотами. Дуже міцна в мові риторична течія. Розповідачі і герої вдаються до засобів ораторської мови, наслідуючи найкращі приклади античного красномовства. Життєрадісний настрій збірки контрастує з трагедією чумного міста. Присутні ідилічні описи природи і портретні характеристики персонажів
Значення митця у СЛ	Зачинатель   реалістичної літератури Англії.	Зачинатель європейської прози.

          

       Творчо використовую також і твори сучасної літератури, які якнайкраще дають підстави для компаративних студій учнів, формуванню в них відповідних умінь і навичок. Приклад – урок-зіставлення за казками Г.К Андерсена «Дівчинка з сірниками», «Ангел» та Пауло Коельо «Ніщо не є таким, яким здається». 5 клас, на якому  формуються навички компаративного аналізу, творче мислення, вміння визначати головну думку прочитаного, авторську позицію, висловлювати власне ставлення до подій, образів, тем та ідей, втілених у художньому творі. Узагальнюється вивчене знову ж таки за допомогою колективного заповнення таблиці:

Рівні порівняння	Порівнювані твори
Назва	«Дівчинка з сірниками»	«Ангел»	«Ніщо не є таким, яким здається»
Автор	Г.К.Андерсен		Пауло Коельо
Роки життя	1805 – 1875		Р.н.1947
Країна	Данія		Бразилія
Жанр	Літературна казка.
Особливості жанру	Різдвяна казка.
Тема	Різдва та ангелів.
Ідея	Кожна дитина має право на щастя.		Зумій побачити і відрізнити лихо від добра, а також справжню сутність будь-чого і будь-кого.
Образи	Діти і дорослі, ангели, Бог.
Доля дітей	Дівчинка і хлопчик помирають і возносяться на небо.		Хлопчик порятований янголом.
Сюжет	Казки побудовані за різдвяним сюжетом: кінець щасливий, не дивлячись на смерть головних героїв. Діти щасливі на Небі. Це щастя їм подарувало Різдво, а воно пов’язане з добром, чистотою дитячих душ і їх вірою у дива. Багато спільного у будові сюжетів.
Значення	Різдвяні казки хоч і написані для дітей, проте звернені, перш за все, до дорослих, які зобов’язані  зробити життя кожної дитини щасливим, а Різдво – радісним .

        Під час вивчення оповідання Р.Шеклі «Запах думки» (7 клас) відбувається знайомство учнів з сучасною науково-фантастичною літературою, поглиблюється розвиток навичок послідовного аналізу тексту, умінь порівнювати літературних героїв з героями інших раніше вивчених творів, а також  прищеплюється інтерес до книг сучасних авторів. Ми з’ясували схожість головного героя оповідання Кліві з безіменним героєм Дж.Лондона (оповідання «Любов до життя»):

v Безлюддя

v Екстремальна ситуація

v Небезпечна зустріч з тваринами. Вогонь – засіб порятунку

v Загроза життю

v Боротьба за виживання

v Пошуки їжі

v Обидва – мужні, розумні, вольові, винахідливі

v Обидва врятовані в останню мить небезпеки.

Таким чином, найдоцільнішим на уроках компаративного аналізу є використання методів творчого, евристичного та дослідницького читання; прийомів індивідуального й коментованого читання типологічно близьких текстів, проблемної ситуації, проблемних пізнавальних завдань, пов’язаних з необхідним орієнтуванням учнів у різних художніх системах, порівняння художніх творів, зіставлення твору з його генетичним джерелом, евристичної бесіди, диспуту, діалогу тощо.

       Британський письменник, історик і філософ Томас Карлейль влучно зазначив: «Досвід – найкращий вчитель, тільки плата за нього надто велика». Однак тільки з досвідом приходять і знання, і вміння, і результат.

Література.

1.       Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти  // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2012.  – №3. – с.4.

2.      К а ш у б а  Є в д о  к і я.  «Є воля до життя – є людина». Урок компаративного аналізу за оповіданнями Дж.Лондона «Любов до життя» та О.Довженка «Воля до життя» / Є.Кашуба  // Зарубіжна література в школах України. – 2009. – №2. – с.45 – 50.

3.      К а ш у б а  Є в д о к і я.  Майстри літературної балади (А.Міцкевич. «Рибка», Т.Шевченко. «Русалка», Г.Лорка. «Балада про морську воду», Г.Гейне. «Лорелея») / Є.Кашуба // Зарубіжна література в школах України. – 2002. – №12. – с.26 – 28.

4.      К а ш у б а  Є в д о к і я.  «Музика серця» (за оповіданням Г.Сенкевича «Янко-музикант» та А.Чехова «Ванька») /Є.Кашуба  // Відкритий урок: розробки, технології, досвід. – 2010. – №10.

5.      К а ш у б а  Є в д о к і я.  Різдвяне диво. Урок-зіставлення за казками Г.К.Андерсена «Дівчинка із сірниками, «Ангел» та П.Коельо «Ніщо не є таким, яким здається» / Є.Кашуба  // Всесвітня література в сучасній школі. – 2012. – №1. – с.23 – 25.

6.      К а ш у б а  Є в д о к і я.  Формування навичок компаративного аналізу художнього тексту в учнів пропедевтичного етапу навчання / Є.Кашуба  // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2011. – №9. – с.26 – 27.

7.      К л и м е н к о Ж а н н а. Компаративний підхід має дедалі більше визначати методику викладання літератури / Ж.Клименко // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2010.  – №11 - 12. – с.7.

8.      К л и м е н к о Ж а н н а. Проблема використання різних видів аналізу у процесі вивчення перекладних творів / Ж.Клименко  // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2010.  – №10. – с.8.

9.      К у ц е в о л  О.М. Методика уроку компаративного аналізу /О.М.Куцевол  // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2010.  – №4. – с.2-4.

10.   М і р о ш н и ч е н  к о Л.Ф. Методика викладання світової літератури в середніх навчальних закладах / Л.Ф.Мірошниченко. – К, 2000. – с.176.

11.   Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА  5-9 класи //Всесвітня література в сучасній школі. – 2012. – №7 – 8. – с.8 – 37.