Гомер. «Одіссея». Опорна схема-конспект

Автор. Гомер (VIII – VII ст. до н.е.) -  давньогрецький поет.

Твір. «Одіссея».

Дата написання. VIII ст. до н.е.

Жанр. Пригодницько-побутова поема.

Теорія літератури. Ретардація – уповільнення розповіді про зображувану подію.

Тема. Мандри головного героя і його повернення додому та поновлення себе в правах царя острова і пана свого дому.

Композиція. Поема складається з 12 110 віршів і поділена на 24 пісні. Композиція є набагато складнішою, ніж композиція «Іліади». Події описано не в хронологічній послідовності. Гомер розповідає і про долю сина Одіссея Телемаха, про те, що діється в домі Одіссея, перервавши основну дію, розказує про загибель Трої та казкові пригоди головного героя. Прийом, який застосував Гомер, називається ретроспективною композицією; він буде популярним в європейській літературі. Кульмінаційний епізод поеми – побиття знахабнілих женихів. До сприйняття кульмінаційного епізоду автор готує своїх читачів поступово і задовго до його розгортання.

Простір і час. Тривають події поеми приблизно 40 днів. Її дія зосереджена навколо одного головного героя та однієї теми. Поет розповідає про те, що сталося за десять років після того, як загинула Троя. Та події зміщені у часі і реально ніби відбуваються протягом 9-ти днів: Одіссей три дні знаходиться у царя Алкіноя, три дні – в халупі свинопаса Евмея, і три дні – у власному домі. Найважливіші події – від появи Одіссея в палаці до вбивства знахабнілих женихів – описуються у шести піснях (XVII – XXII). Твір відзначається великою художньою єдністю і гармонією.

Сюжет. «Одіссея» починається поетичним заспівом. У перших чотирьох піснях ідеться про сина Одіссея – Телемаха. Він вирушає у подорож, щоб довідатись, що сталося з батьком. Юнак зустрічається із старим Нестором та царем Менелаєм, які воювали разом із його батьком під мурами Трої, коли Телемах ще був немовлям. Згідно із законами пригодницького жанру, автор не поспішає розповісти нам, де Одіссей. Ми зустрічаємося з героєм лише у V пісні. Він уже вісім років, умираючи з нудьги, знаходиться на острові німфи Каліпсо і всім серцем прагне повернення на батьківщину. Каліпсо не збирається відпускати одіссея, і тільки втручання богів звільняє героя від обіцяного німфою «щастя». На плоту, змайстрованому Одіссеєм за допомогою Каліпсо, пливе герой розбурханим морем до омріяної Ітаки. Починається буря, яка вщент розбиває пліт Одіссея. Герой уплав досягає невідомого берега й знесилений засинає.

         У V – VIII піснях Одіссей зображений серед фраків – казково-щасливого і безтурботного народу, що живе на чудесному острові Схерія. Він стає гостем володаря острова царя Алкіноя і розповідає йому про свої пригоди (пісні IX – XII). Донька царя фраків Навсікая із захопленням слухає його розповіді і таємно мріє про кохання з людиною, подібною до Одіссея.

         Починаючи з XIII пісні і до кінця поеми, події розгортаються послідовно. Феаки доставляють Одіссея на рідний острів Ітаку. Під виглядом жебрака він поселяється у свинопаса Евмея, бо його домівка захоплена женихами, які домагаються руки його дружини, сподіваючись заволодіти і його маєтком. Одіссей проникає у свій дім і бачить усе це на власні очі (пісні XVII – XX). Він разом із відданими йому слугами вбиває знахабнілих женихів і зустрічається зі своєю вірною дружиною (пісні XXI – XXIV).

Особливості сюжету. У поемі Гомера тема повернення героя розкривається на основі казково-фантастичного та побутового матеріалу. До казкових елементів можна віднести епізоди: Одіссей у велетня Поліфема, Одіссей і сирени тощо. Побутові картини пов’язані із родинними стосунками Одіссея: епізоди боротьби Телемаха проти підступних дій женихів.

Образи. Одіссей – найбагатогранніший образ Гомера. В Одіссеєві втілилися кращі уявлення греків про людину – воїна, царя, бойового товариша, господаря, батька, чоловіка, чемного, справедливого, розумного і сильного, витривалого в бідах і покірного волі богів. Це справжній епічний герой. Приводячи Одіссея до перемоги, Гомер утверджує всі ці людські риси як найвищі цінності. Образ самотнього героя – мужнього поборника справедливості, непримиренного до зла, – став популярним у європейській літературі.

         У гомерівських поемах перед читачами проходить ціла галерея жіночих образів: засмучена Андромаха і скорботна Гекуба, юна царівна Навсікая і досвідчена Єлена. Серед них Пенелопа, вірна жінка Одіссея, посідає своє почесне місце.

Своєрідність поем. 1.Енциклопедія стародавнього світу.

2. Ідеалізація минулого.

3. Урочистий спокій викладу.

4. Гіперболізація героїв та подій.

5. Наївний реалізм, гуманізм Гомера.

6. Часова несумісність, ретардація, двоплановість.

7. Постійні епітети, складні порівняння, повтори.

Висновок. Гомерові поеми – справжня енциклопедія життя стародавніх греків епохи переходу від варварства до цивілізації. Гомер возвеличує людину, славить її чесноти, здібності, добрі вчинки, подвиги, розум, почуття справедливості, любов до вітчизни та рідних, вірність у дружбі та подружньому житті. Він розкриває повноту і красу життя, вчить добра і засуджує зло, допомагає людині стати людиною. В цьому його невмируще багатство, в цьому безсмертя його поем. 

Переклади. О.Навроцький, С.Руданський, П.Ніщинський, П.Куліш, О.Потебня, Л.Українка, І.Франко, В Самійленко; А.О.Біленький, М.Аркас, Б.Тен.

Зв’язок з іншими видами мистецтва. Музика. К.Монтеверді.«Повернення Улісса», Ш.Гуно.«Одіссей», Г.Берліоз. Дилогія «Троянці».

Живопис. Я.Йорданс. «Каліпсо доставляє припаси на корабель Одіссея». П.Рубенс. «Пейзаж з Одіссеєм та Навсікаєю»; Н.Пуссен. «Пейзаж з Поліфемом»; У.Тернер. «Одіссей та Поліфем». Ф.Толстой – барельєфи про Одіссея та його сина Телемаха.