Урок 2. Особливості змалювання добра і зла в романі В.Гюго.

«Добрі справи не творяться за наймом, а тільки з любові» (Прислів’я)

   Урок 2. Особливості змалювання добра і зла в романі В.Гюго. Антитеза як основний прийом побудови твору.

   Мета: з’ясувати особливості змалювання добра і зла в романі, повторити

відомості про гротеск, антитезу; розвивати вміння аналізувати художній образ; утверджувати доброту, милосердя, щирість у ставленні до людей.

   Тип уроку: урок ідейно-тематичного аналізу твору.

Життя саме по собі – ні добро, ні зло;

воно однаково може і добром, і злом, залежно від того,

на що ви самі перетворити його.

М. Монтень

Хід уроку

   І. Актуалізація опорних знань.

   Перевірка виконання домашнього завдання.

   А) «Шифроване письмо».

   Відповідь. «Я відмовляюся від проповідей усіх церков. Я вимагаю молитви за всі душі. Я вірую в Бога».

   Б) Кросворд.

   Відповідь. По горизонталі. 1. Горький. 2. «Ернані». 3. Наполеон. 4. Гармату. 5. Швейцарія. 6. «Знедолені» 7. Джульєтта. 8. Адель.

   По вертикалі. 9. «Кромвель».

   ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

·        Оголошення теми, мети уроку.

   Слово вчителя. Саме у передмові до драми «Кромвель» Гюго виклав свої естетичні погляди. Він вважав, що все у світі складається з протилежних явищ, із контрастів. Значить, треба шукати такі явища і показувати контрасти людських характерів, трагічне й комічне, прекрасне і потворне, зображувати життя без прикрас. А основним засобом такого зображення в літературі є романтичний гротеск (гротеск – поєднання у фантастичній формі контрастних якостей). Саме цей художній засіб допоміг автору втілити свій ідейний задум. Світом править боротьба двох сил – Добра і Зла, причому Добро завжди перемагає зло. Так повинно бути, вважав В.Гюго.

·        Проблемне питання уроку. В чому особливість зображення добра і зла на сторінках роману В.Гюго «Собор Паризької Богоматері»?

   ІІІ. Формування нових знань і способів дії.

   Для розкриття свого ідейного задуму В.Гюго майстерно використав у романі і антитезу.

-         Як на вашу думку, що протиставляє в романі автор?

   Найвиразніше майже всі ці контрасти можна спостерігати в змалюванні образів Квазімодо і Клода Фролло.

·        Бесіда за запитання вчителя (книга 4).

-         Пригадайте, чим була особлива провідна неділя 1467 року?

-         Опишіть «маленьке страховисько». Як до нього віднеслись перехожі?

-         Хто змилостивився над долею немовляти?

-         Як і чому називали парижани Клода Фролло і Квазімодо?

-         Які емоції викликали у вас ці герої? Обґрунтуйте свою відповідь.

·        Аналіз порівняльної таблиці «З життя Клода Фролло і Квазімодо» (за кн. 4).

(Таблиця може мати такий приблизний вигляд)

Порівняльна таблиця

Клод Фролло	Квазімодо
«Сумовита, спокійна, серйозна…дитина».	«Потвора якась, а не підкидьок».
Молодий священик	Дзвонар Собору
Надзвичайно освічена людина	Неосвічений
«Життя має тільки одну мету – знання»	Мета і сенс життя – Собор, який став для нього – «яйцем, гніздом, домом, батьківщиною, всесвітом»
З 19 років - сирота	Підкидьок, без роду. Без племені; з 14 років – глухий
Замінив брату Жеану батьків; відмовився від думки по одруження	Безмежно любив свого господаря Клода Фролло
Може бути милосердним: всиновив Квазімодо	Всього себе віддає дзвонам
Викликав захоплення всього монастиря своєю вченістю	Викликав ненависть і прокльони у парижан
Суворий, поважний, понурий	Злий – дикий – потворний
Розчарувався у людській приязні, братові	Серед людей відчув, що «він затаврований, обпльований, упосліджений»
Постарів	Змужнів. У нього «непомірно розвинена фізична сила»
Люди вважали його чаклуном: вірить в алхімію	Народ вважав його дияволом
Сторонився жінок	«…неохоче звертав свій погляд на людей»
Ненавидів циганок: шукав привід, щоб спалити чаклунку на вогнищі	Вдячний, зворушений благородним вчинком циганки
Жорстокий і байдужий до долі Квазімодо	Готовий до самопожертви в ім’я господаря

   Висновки. Обидва герої змінюються під впливом суспільних відносин, людської думки, життєвих обставин. Клод Фролло – і втілення і потворно-трагічна жертва католицької догми. Заплутавшись у тенетах горезвісної алхімії, він перестав бути вченим. Його прагнення до відкриття непізнаного в науці заводять його у безвихідь. Недаремно шляхом Клода не хоче йти не лише його брат-гультяй, а й його шанобливий учень П’єр Гренгуар, який обирає долю вуличного філософа.

   Що стосується Квазімодо, то нагадаємо, що автор відзначає в портреті горбаня «грізний вираз сили, спритності та відваги», що символізує могутність народу, а в його внутрішньому світі поступово виявляє паростки великої духовної краси. Адже це він творець тієї чарівної музики дзвонів собору,я кою заслуховується весь Париж. А головне, що зашкарубле серце горбаня здатне на безмежну вдячність тим, хто зробив йому хоч крихту добра. Саме так ставиться він спочатку до архідиякона собору Клода Фролло, а згодом до вуличної танцівниці Есмеральди. Вдячність Клоду Фролло робить Квазімодо його рабом, а вдячність Есмеральді перетворює його з раба на людину.

·        Літературний диктант (за книгою 6).

1.     За що Квазімодо став перед судом?

2.     Хто такий Клод Фролло?

3.     Як у народі називали Роландову башту?

4.     Імя героїні, яка знаходилася в «щурячій норі».

5.     Кого підкинули молодій Пакетті замість украденої дочки?

6.     Хто з героїв «…дозволяв розпоряджатися собою, штовхати, тягти нагору, в'язати, скручувати?»

7.     Де саме проходив суд над нещасним?

8.     В яку мить обличчя засудженого полагіднішало, лють змінилася усмішкою?

9.     Яку допомогу надав господар вірному рабові?

10.                       Яке слово викрикнув горбань «лютим голосом» на ганебному стовпі?

11.                       Хто з натовпу зглянувся над долею дзвонаря собору?

12.                       Що вигукнула зворушена вчинком циганки юрба?

·        Аналіз ключових розділів книг7, 8.

-         Що ви дізналися про минуле Есмеральди з уст П’єра Гренгуара?

-         Які зміни в поведінці Квазімодо сталися після покарання на ганебному стовпі?

-         Чому Есмеральда опинилася у в’язниці? Як з нею повелися?

-         Про що повідав Клод Фролло Есмеральді у кам’яному мішку? Чи можна виправдати його дії?

-         Чи можете ви спрогнозувати майбутнє добровільно ув’язненої лахмітниці зі «щурячої нори» і засудженої Есмеральди?

-         Поясніть назву розділу «Три чоловічих серця, по-різному створені». В чому проявилася ця відмінність?

-         Чому натовп вже вдруге прокричав Квазімодо: «Слава!»? Які мотиви вчинку горбаня?

-         Які риси романтизму ви б виділили в образах головних героїв твору? Наскільки вони реалістичні?

-         Хто з героїв втілює Добро, а хто – Зло? Доведіть свою думку.

ІV.  Застосування знань, умінь, навичок.

·        Розв’язок проблемного питання уроку.

     Колективний аналіз таблиці

«Ідейний зміст роману В.Гюго «Собор Паризької Богоматері»

Клод Фролло                    Ідейний	конфлікт                  Квазімодо
Представник церкви	Представник народу
Уособлює ідеологію Середньовіччя	Уособлює народний протест проти законів Середньовіччя
Народження нової свідомості
Її	основа
Пригнічуване середньовічною церквою почуття людської гідності; право людини, яке підмінювалося в Середні віки обов’язком перед Богом
Шлях до нової свідомості
Це почуття здобуває шляхом складних метафізичних пошуків, справжньої революції супроти Бога	Це почуття пробуджує елементарне співчуття, милосердя, яке по відношенню до нього виявляє Есмеральда
Зміст цього почуття
Необмежена свобода, право керуватися у своїх вчинках не критеріями моральності, а силою своїх егоїстичних бажань	Міра людяності – сила правди, моральна, а не фізична перевага людини, її здатність з повагою і співчуттям поставитися до іншої людини
Вплив почуттів до Есмеральди
Душа і розум спустошені хтивими бажаннями. Він втрачає людське обличчя і перетворюється на демона	Кохання перероджує його на повноцінну людину, високоморальну і здатну до самопожертви особистість
Висновок
Це герої-антиподи. Вони є носіями авторської ідеї в романі: боротьба двох сил – теократії (влади церкви над думкою людини – носій Клод Фролло) і демократії (прагнення до внутрішньої свободи і справедливості – носій Квазімодо)

   V. Узагальнення. 

   Ми бачимо духовний ріст «маленького страховиська», який став грізною силою, здатною протистояти натовпу. Квазімодо здатен на подвиг в ім’я того, кого любить по-справжньому. Віднині й до кінця роману в душі Квазімодо відбуватиметься трагічний для нього конфлікт між звичною собачою відданістю Клоду Фролло й свідомою відданістю людяній дівчині, яку Клод хтиво переслідує й цькує. Наскільки життєві образи В.Гюго? в чому, крім використання гротеску й антитези, проявилася особливість зображення добра і зла на сторінках роману?

   Таємнича потворність Квазімодо має реальну основу в тому, що він, певно, циганського походження, а повна беззахисність і безпритульність цього гнаного племені, особливо в часи сліпого фанатизму, могла призвести до того, що в його середовищі такі потвори з’являлися частіше, ніж деінде. Якою б опоетизованою душею народу не здавалася Есмеральда, її образ конкретизується психологічно переконливими рисами наївності, безпосередності й простоти і насамперед тим, що її особиста трагедія відбиває цілком можливу за тих часів долю будь-якої дівчини з низів. Незважаючи на всі символіко-романтичні гіперболи, вжиті для змалювання образу Клода Фролло, він є носієм конкретного зла, пов’язаного з його професією церковника.

  Отже, добро і зло в романі, попри всю ідеалістичність філософсько-історичної концепції Гюго і романтичну винятковість характерів та ситуацій, має цілком точну класову адресу і досить конкретні суспільно-професійні ознаки, з якими й пов’язана романтична типізація центральних образів роману.

·        Коментар учнями епіграфу уроку.

-         На що перетворили своє життя наші герої? Хто з них творив добрі діла з любові? Які саме?

VI. Підбиття підсумків уроку. Оцінювання.

    VII. Домашнє завдання. Прочитати р. ІІІ, ІV (книга 9), р. ІV, V (кн..10), р. І, ІІІ, ІV (кн..11). підготуватися до характеристики образів головних героїв твору.