Твір. «Шинель».
Дата написання. 1842.
Творча історія. Давним-давно у місті Петербурзі
жив бідний чиновник. Більш за все на світі він любив полювати на птахів і
найзаповітнішою його мрією було купити хорошу рушницю роботи знаменитого
паризького майстра Лепажа. Але рушниця ця коштувала 200 карбованців асигнаціями
– сума для нашого чиновника немислима.
Все-таки
він накопичив цю суму. Накопичив з колосальними труднощами, відмовляючи собі в
найнеобхіднішому, перевантажуючи себе зверх урочною роботою. І, купивши
рушницю, щасливий, відправився в маленькому човні полювати на фінську затоку.
Дорогоцінна рушниця лежала на носі човна, а він сам знаходився в такому
самозаглибленні, що не помітив, як густий очерет стягнув рушницю у воду і вона
потонула.
Втрата
рушниці справила на чиновника таку страшну дію, що він зліг і мало не помер.
Від смерті його врятували товариші, які, дізнавшись про його лихо, зібрали йому
200 карбованців.
Історія ця
якось була розказана в одній компанії, і всі. Слухаючи її, дружно сміялися. Не
розсміявся тільки один із присутніх. Це був М.В.Гоголь.
Через
деякий час він написав твір
«Шинель».
Жанр. Повість.
Теорія літератури. «Маленька людина» - жертва міста
і суспільства; трагічне життя непомітної людини, безмірно приниженої, бідної,
забитої, духовно скаліченої.
Тема. Драматичне життя і смерть
дрібного чиновника.
Ідея. Заклик до любові і братерства («Я
брат твій!»).
Сюжет. Герой повісті – бідний чиновник,
який одержимий мрією про життєво необхідну річ – нову шинель, оскільки стара
зносилася й не гріла. Як і власник рушниці, гоголівський чиновник втрачає
дорогу для нього річ першого ж вечора. В анекдоті фінал оптимістичний, а в
повісті – трагічний. Вражений втратою шинелі, не отримавши ні від кого
підтримки та допомоги, чиновник помирає, а його привид бродить уночі містом і
знімає з перехожих шинелі. Такий зовнішній сюжет повісті, а внутрішній
пов'язаний із потаємним життям героя твору – Акакія Акакійовича.
Образи. Петербург, Башмачкін Акакій
Акакійович, «значна особа».
Своєрідність твору.
В основі сюжету
– «канцелярський анекдот»;
ü Герой – «маленька людина».
ü «Значна особа» - узагальнений
образ бюрократії.
ü Різноманітність стилів розповіді.
ü Наявність фантастики.
ü Передбачуваність трагічного
фіналу.
ü Башмачкін як приклад «обміління
Божого створіння».
ü Шинель як смисл життя і
випробування людини.
ü Любов і братерство як основа
людських стосунків.
Висновок. У фіналі повісті Гоголь
звертається до фантастичного, щоб показати, що загибель кожної людини, навіть
такої непомітної. Як Башмачкін, не минає безслідно. Про нього пам’ятають,
навіть не бажаючи того («наприклад, «значна особа», молодий чиновник, чужі люди).
Це вони назвали мерця , що зравав по ночах шинелі, Акакієм Акакійовичем, ніби
визнавши справедливість його діянь. Гоголь не сказав, що привид – це Башмачкін.
Адже зовсім не важливо, як саме звуть людину, котру згубила безсердечність
ближніх. На її місці міг би опинитися будь-хто. Завдяки фантастиці автор в
узагальненій формі сказав про те, що суд над кривдниками неминучий. І мав на
увазі не тільки «значну особу», «часного», співробітників Акакія Акакійовича, а
суспільство загалом.
Наслідування. Біля витоків образу «маленької
людини» стоїть також Самсон Вирін із
«Станційного наглядача» О.Пушкіна, але саме за Гоголем літературознавці
визнають першість у глибині розкриття образу знедоленої людини. Сучасник Гоголя
Ф.Достоєвський вважав, що всі російські письменники-реалісти «вийшли із гоголівської «Шинелі». Після
Гоголя «маленька людина» - вічний
Акакій Акакійович – стала одним із головних героїв російської літератури.
З’являються твори про знедолених – «бідних
людей» (Ф.Достоєвський «Бідні люди»).
Думки митців та
критиків. Гоголь
– справжній знавець людського серця! Наймудріший філософ!
Т.Г.Шевченко
Гоголь один. Трагічний у своїх помилках і великий у своїй
любові до людей.
М.В.Попович
Комментариев нет:
Отправить комментарий